Росіяни зляться на Індію - своїми руками виростили собі конкурента на пострадянському просторі

Індія знайшла ще двох покупців на пострадянському просторі на свій ЗРК Akash, ними стали Туркменістан і Таджикистан. Цей факт викликав закономірну злість у рашистів, котрі вважають, що своїми руками виростили з Індії конкурента на ринку озброєнь пострадянських країн, котрий тепер планомірно витісняє Росію із колишніх "зон впливу", зазначають Патріоти України.

Але тут виникає й іншого характеру питання, тобто чому Туркменістан і Таджикистан вирішили купити засоби ППО індійського виробництва після того, як купили в Китаю клон ЗРК "Тор".

Першоджерелом тут виступає публікація індійського порталу Aviation Space India, автори якого посилаються на слова екс-голови DRDO Самара Камата. Конкретні деталі по строкам укладення контрактів та виконання поставок, кількості поставлених комплексів "Акаш" та вартості поставленого озброєння - не розкриваються.

Пасаж про те, що на прикладі поставок Akash до Туркменістану і Таджикистану Індія «витісняє» РФ із традиційних "зон впливу", і що росіяни самі собі виростили конкурента в особі індійського ОПК, написали автори "ЦАСТ" на своєму неофіційному блозі bmpd.

Що стосується загалом наявних засобів протиповітряної оборони у двох згаданих вище країн Центральної Азії, то картина виглядає так. Туркменістан має неназвану кількість систем FM-90 (експортне позначення китайського ЗРК HQ-17, клону комплексу "Тор", придбані після 2017 року), і радянських ЗРК «Куб», і також - 40 комплексів "Оса" та 13 комплексів "Стрела-10".

В свою чергу, Таджикистан має чотири HQ-17, про поставку яких стало відомо у березні 2025 року, і також - вісім пускових установок ЗРК С-125 різних модифікацій.Демонстрація HQ-17E під час параду на 32-річчя збройних сил Таджикстану

Чому Туркменістан і Таджикистан вирішили купити і китайські, і індійські зенітно-ракетні комплекси, хоча Індія та Китай взагалі-то конкурують між собою на світовому ринку озброєнь, може бути таке пояснення.

Або урядовці цих двох країн Центральної Азії вирішили самостійно проявити певну ініціативу в плані диверсифікації джерел поставок озброєння, або ж тут сама Індія доклала певних зусиль, щоб зробити ці країни новими покупцями комплексу "Акаш" на пострадянському просторі, вслід за Вірменією.

Сама армія Індії має в своєму розпорядженні понад 50 комплексів Akash, заявлені характеристики цього ЗРК: дальність та висота ураження цілі – до 30 кілометрів та до 18 кілометрів відповідно, стартова маса ракети комплексу – 720 кілограмів, зокрема бойова частина – 60 кілограмів, швидкість польоту ракети – 2,8 Мах.