Серйозні люди у США закликають посилити санкції проти "кремлегархів". Ті захищаються у судах "від наклепу"

До нових санкцій проти наближених до Путіна російських олігархів та проти впливових колишніх західних політиків, що пішли на службу до Кремля, закликають вашингтонські експерти. Аналітики «Атлантичної ради» Даніель Фрід та Адріян Каратницький радять адміністрації Джозефа Байдена та союзникам США розробити цілу довгострокову програму з економічного уповільнення Росії, допоки Москва триматиметься свого агресивного курсу, повідомляють Патріоти України з посиланням на "Радіо свобода".

Список конкретних осіб для санкцій пропонує аналітик Ілля Заславський з фонду «Вільна Росія». Особливо наближених до Путіна олігархів експерт називає «кремлегархами», бо, каже, їхні влада і гроші цілком залежать від Кремля, а Кремль покладається на їхню підтримку в намаганні дестабілізувати США та їхніх союзників. Серед таких найближчих до Кремля людей російський експерт називає і представника групи «Альфа» Михайла Фрідмана, відомого в Україні своєю участю у фінансуванні меморіального проєкту в Бабиному Яру.

У Вашингтоні лунають заклики до нової адміністрації США та до Європейського союзу посилити економічні санкції проти путінського режиму. Експерти «Атлантичної ради» говорять, що хоча санкції за вторгнення Путіна в Україну, ймовірно, допомогли стримати Росію від більшої агресії, ні дипломатія, ні нинішній рівень санкцій не переконали Путіна вийти з України, також вони не запобігли подальшому втручанню Росії у вибори в США та Європі.

Захід має припустити, що Росія залишатиметься агресивною доти, доки Путін та його коло залишатиметься при владі

Вони радять Заходу не зупинятися і не сприймати співпрацю в сфері контролю над озброєннями чи в питаннях зміни клімату як ознаку готовності до співпраці.

«Захід має припустити, що Росія залишатиметься агресивною доти, доки Путін та його коло залишатиметься при владі. Тому західні союзники повинні планувати, що це може тривати багато років», – пишуть Фрід та Каратницький на сторінках часопису Foreign Policy.

Аналітики вважають, що ці санкції мають бути спрямовані не лише проти російської економіки і держави, а і проти наближених до Путіна конкретних осіб з уряду, зі сфери бізнесу, ЗМІ та з числа культурної еліти, які були залучені до підтримки нападів Кремля на інші країни, чи то військові, чи кібернетичні.

Конкретно вашингтонські експерти радять посилити фінансові санкції щодо російських банків, наближених до Кремля, таких, як банк розвитку ВЕБ, який Кремль використовує для фінансування своїх улюблених проєктів. Також аналітики радять сильніше обмежити доступ російського уряду до західних фінансових ринків, піддати більшим санкціям енергетичний сектор та зупиняти проєкти шляхом обмеження доступу російських енергетичних компаній до фінансування. Та, спираючись на попередні санкції, пов'язані з Україною, посилити міжнародно координований контроль експорту технологій.

Звичайно, для того, щоб створити стимул для доброї поведінки, санкції потрібно підкріпити і заохоченням. Наприклад, якби вдалося досягти врегулювання на Донбасі, якісь із них можна було б скасувати, але таких ознак поки немає, додають експерти.

Деякі запропоновані ними кроки можуть додати неприємних та незручних моментів на Заході, зауважують експерти. Потрібно було б виявити об’єкти російської власності на активи, зменшити можливості для відмивання грошей. Особливо ці вимоги щодо фінансової прозорості слід встановлювати у Великій Британії, Європейському союзі та Швейцарії, кажуть Фрід та Каратницький. Зрештою, це потрібно робити не тільки через Росію, бо це є заходи належного міжнародного управління, а не покарання чи санкції.

Разом всі ці кроки вибудовуються у цілісну стратегію, яка би засвідчила, що демократичний світ серйозно сприймає авторитарний виклик путінської Москви чи будь-кого іншого. Чіткість і ясність цілей і засобів, на думку аналітиків, відкрила б нові можливості для співпраці з Росією, якщо методи управління там зміняться.

«Кремлегархи» та їхні проєкти навколо України

Список конкретних людей, які, з одного боку, збагачуються за рахунок зв’язків з Кремлем, а з іншого боку, дають йому можливість управляти Росією саме таким авторитарним способом, підготував російський експерт з паливно-енергетичного сектору Ілля Заславський.

Він каже, що цих людей вже не можна назвати навіть олігархами, бо олігархія не виключає дії хоч якихось базових законів ринку, приватної власності та судової системи. У випадку нинішньої Росії, на його думку, цього вже нема, а замість олігархів існують тільки «кремлегархи» – купка багатіїв, які залежать від замовлень Кремля, а ці замовлення розподіляються лише між ними, тож в економіці домінують Путін і вони.

Як каже Заславський, з приходом нової адміністрації США є найкращий час переналаштувати режим санкцій. «Кілька десятків «кремлегархів» становлять кістяк путінської мережі, спрямованої проти Заходу, але, з іншого боку, вони є найбільш вразливим місцем цієї системи», – говорить російський експерт. У своєму дослідженні, як він каже, він відібрав не просто найближчих до Путіна осіб, але і таких, на яких було б легко накласти санкції в рамках чинного законодавства, і таким чином, щоб не зачепити економічні інтереси Заходу.

Першими за критерієм наближеності до Кремля та участі у його підривних операціях щодо Заходу Заславський називає представників «Альфа-групи» Михайла Фрідмана та Петра Авена, добре відомих своїми проєктами і в Україні.

Далі йдуть менш відомі в Україні прізвища Іскандера Махмудова, Андрія Бокарєва, Дмитра Риболовлєва, Михайла Гуцерієва, Рубена Варданяна та Олександра Винокурова.

Як каже Заславський, Авен і Фрідман, які на Заході люблять презентувати себе як засновники компанії Letter One, у Росії відомі як співголови «Альфа-групи», одного з найбільших інвестиційних консорціумів, та є близькими не лише до Путіна, але і до російської розвідки.

Вони, на думку Заславського, беруть участь у фінансуванні російської оборонної промисловості та стратегічного експорту і торгівлі. Також вони підтримують корупцію та рейдерство підприємств, підривають західні інституції та безпеку, а також нападають на американські та російські ЗМІ, вважає Заславський.

Кілька нових інтерв'ю з добре поінформованими джерелами, які вміщує в книжці «Люди Путіна» кореспондентка Reuters та Financial Times в Москві Кетрін Белтон, надали додаткові докази того, що зі студентських років та впродовж усієї каденції Путіна Авен і Фрідман тісно співпрацювали з КДБ і його наступницею – ФСБ.

Із 2017 року верхівка «Альфи» бере участь у численних судових процесах у США, звинувачуючи опонентів у наклепі. Деякі процеси пов'язані з окремими заявами про них у «Досьє Стіла», а також проти організацій та журналістів, які розповсюджували або висвітлювали «досьє».

Він сам знає цю історію зблизька, бо у 2007-2008 роках був консультантом компанії ТНК-BP і був упевнений, що російські олігархи планували витіснити британців з бізнесу. У 2008 році Іллю і його брата Олександра Заславського було заарештовано за підозрою в промисловому шпигунстві. ФСБ звинуватила їх в передачі конфіденційної промислової інформації англійській та українській спецслужбам.

Тоді Ілля Заславський стверджував, що лише виконував свої посадові обов’язки, збираючи відкриту інформацію про стан нафтогазової галузі в країні. У 2009 році братів Заславських засудили до покарання у вигляді позбавлення волі на один рік умовно з випробувальним терміном два роки. Пізніше він виїхав до США і почав працювати аналітиком в дослідницькому центрі, який був створений у Вашингтоні в 2014 році групою російських емігрантів на підтримку російських продемократичних рухів.

Як каже Заславський, у Фрідмана та Авена колись працював і радник Путіна та «стратег операцій проти України» Владислав Сурков. Серед працівників «Альфа-груп», за словами Заславського, який посилається на розслідування західних ЗМІ, була і старша дочка Путіна – Марія, яка тоді носила прізвище свого нідерландсього чоловіка – Фаасен.

Як каже Заславський, з 2015 року Михайло Фрідман та Герман Хан, який є ключовим партнером Фрідмана в «Альфа-банку», «агресивно просувають» свій проєкт на 100 мільйонів доларів щодо створення меморіального центру Голокосту в Бабиному Яру у Києві, де нацисти вбили десятки тисяч людей, передусім євреїв.

Заславський посилається на слова радянського дисидента і правозахисника Йосифа Зісельса, який стверджує, що, проєкт ще не реалізувався, а вже створив «навмисний та ретельно розрахований розкол в українському суспільстві, уряді та парламенті». Проєкт має на меті «сприяти просуванню Кремлем наративів про Другу світову війну, Голокост та роль України в ній», цитує Зісельса Заславський.

У зв’язку з цим Заславський закликає американських політиків пильніше придивитися до проєкту, розробленого керівниками «Альфа-груп» щодо Бабиного Яру, та до політичних маніпуляцій навколо нього, особливо враховуючи масштаби токсичної пропаганди, яку поширює Росія.

Бізнесмени, близькі до Кремля, подали до суду в Лондоні

Керівники «Альфа-груп» та інші російські олігархи тим часом не сидять, склавши руки, в очікуванні нових санкцій, серед яких можуть бути відключення від платіжної системи SWIFT, замороження всіх активів у ЄС та скасування віз, обіцяні Європарламентом в разі, «якщо нарощування військ у майбутньому перетвориться на вторгнення Російської Федерації в Україну».

Тривалий час вони судяться проти журналістів в Америці, намагаючись довести, що вони не є ані публічними фігурами, ані наближеними до Путіна.

А тепер, як повідомила в суботу газета Financial Times, Михайло Фрідман та його бізнес-партнер Петро Авен були серед чотирьох російських великих підприємців, які разом з контрольованою державою компанією «Роснефть» найняли відомі юридичні компанії, щоб ті подали судові позови про наклеп у Лондоні. Вони позиваються проти видавництва HarperCollins, яке видало книжку Кетрін Белтон «Люди Путіна», на яку посилається Заславський. Книжка, видана минулого року, присвячена історії приходу Володимира Путіна до влади і зміцненню його контролю над країною завдяки наближеним олігархам.

Як стверджує газета, протягом останніх тижнів у лондонський суд було подано відразу кілька позовів від людей, про яких згадується в книзі. Окремий позов, про який повідомлялося раніше, подав власник футбольного клубу «Челсі» Роман Абрамович, а також компанія «Роснефть», яку очолює Ігор Сечін.

Представники організацій, які виступають на захист свободи друку, висловлюють побоювання щодо подібних судів, бо британські закони про захист від наклепу, на їхню думку, недостатньо збалансовані і орієнтовані на захист інтересів позивачів.

У США суди більше схильні ставати на бік журналістів та захищати свободу слова, згідно з Першою поправкою до Конституції. У березні 2021 року, після тривалої юридичної боротьби проти видання BuzzFeed, керівники «Альфи» програли вже не перший позов про наклеп у Верховному суді Нью-Йорка.

У своєму рішенні суддя Френсіс А. Кан III докладно проаналізував багато аспектів близькості Михайла Фрідмана, Петра Авена та Германа Хана до Кремля та прихильності до зовнішньої політики Росії. Суддя також підтримав журналістські права BuzzFeed, зауважує російський аналітик Ілля Заславський у своєму дослідженні під промовистою назвою «Яких кремлегархів має піддати санкціям адміністрація Байдена?».