Шалені втрати не зупинять: В ISW назвали пріоритетну ціль Путіна у 2025 році

Російське військове командування орієнтується на проведення багатомісячних операцій на лінії фронту: у 2025-му новою особливо гарячою точкою може стати Куп'янський напрямок. Це свідчить про те, що російський диктатор Володимир Путін не збирається завершувати війну проти України в осяжному майбутньому, а представники військового командування РФ, як і він сам, вірять у те, що Росія здатна воювати нескінченно довго – аж до примусу Києва до виконання ультимативних вимог Москви, передають Патріоти України.

Однак шалені втрати Росії в особовому складі та техніці можуть внести у плани агресора суттєві корективи. Про це йдеться у новому аналітичному матеріалі Інституту вивчення війни (ISW).

Аналізуючи події на полі бою, експерти дійшли висновку, що російське командування орієнтується на тривалі операції, на які може піти від 6 до 9 місяців. Це може свідчити про те, що армійські топпосадовці РФ знають, що Путін не збирається завершувати війну найближчим часом.

Так, ще з зими 2023-2024 років російські сили докладали зусиль для витіснення українських військ зі східного берега річки Оскіл. І хоча бої на лінії Куп'янськ-Борова-Лиман порівняно з іншими ділянками фронту були дещо менш пріоритетними для РФ, виглядає на те, що Куп'янський напрямок вже незабаром може стати одним з найгарячіших.

"Охоплення Куп’янська майже напевно буде багатомісячним зусиллям, яке вимагатиме від російських військ закрити розрив шириною від 25 до 30 кілометрів, а також форсувати та підтримувати логістику через річку Оскіл, захоплювати невеликі населені пункти на своєму шляху та відбивати українські контратаки. Машовець (координатор групи "Інформаційний спротив" Костянтин Машовець. – Ред.) і російський військовий блогер припустили, що російське військове командування може мати намір використати наступ біля Дворічної та Вовчанська для наступу на Великий Бурлук з північного заходу та південного сходу ", – зазначили в ISW.

Зважаючи на те, що нині російські війська, що перебувають на Куп'янському та Харківському напрямку, знаходяться від Великого Бурлука на відстані 30 та 35 км відповідно, дійти до цього населеного пункту на загрозливу для нього відстань росіяни зможуть, за розрахунками аналітиків, хіба за 6-12 місяців повільного та виснажливого просування.

"Російські командири, здається, не стурбовані швидкістю чи послідовністю їхнього просування в Україні, ймовірно, тому, що вони вірять, що війна триватиме, доки Росія не переможе Україну у військовому відношенні. Російські військові витратили чотири місяці на захоплення Авдіївки, більшу частину 2024 року витратили на вирівнювання лінії фронту на заході Донецької області, а останні три роки присвятили захопленню решти Донецької та Луганської областей, але, схоже, не особливо стурбовані прискоренням цих досягнень", – зазначили в ISW.

Така позиція, за оцінками аналітиків, цілком суголосна з тим, як бачить стратегію перемоги РФ у війні сам Путін. Він переконаний, що російські війська зможуть продовжувати повільний повзучий наступ в Україні нескінченно довго, аж доки війну не буде завершено на умовах, продиктованих Кремлем.

"Командири Путіна засвоюють ці заяви та, ймовірно, приходять до логічного висновку, що Путін не зацікавлений у припиненні війни та має намір продовжувати воювати, доки він не досягне своїх цілей в Україні, якими є повалення нинішнього українського уряду та повне знищення української армії", – йдеться у матеріалі.

Від ключових для російської армії раніше лобових штурмів командування РФ нині все частіше вдаються до повільного оточення прифронтових населених пунктів. Саме така тактика допомогла зрештою росіянам захопити Авдіївку, звідки українські військові змушені були вийти через загрозу тактичного оточення. Відстань у 12-15 км, щоб створити таку загрозу, окупанти проходили близько 4 місяців.

Згодом приблизно так само окупанти захопили Вугледар у жовтні 2024 року, а нещодавно – Велику Новосілку. Нині ж таким же шляхом загарбники намагаються діяти поблизу Покровська та Куп'янська, де "кільце" їм небхідно створити значно більше, ніж довкола Вугледара та Великої Новосілки. Тож це, вважають аналітики, "стане перевіркою масштабів російських можливостей".

При цьому для росіян виникає ще одна проблема: оперативні маневри за застосування подібної стратегії вимагає не лише значного планування та високого рівня прогнозування, а й чимало живої сили і техніки. А з цим у агресора є проблеми.

"Нещодавнє оточення російських військ продемонструвало, що ці зусилля вимагають значної кількості особового складу, бронетехніки та артилерійських систем, щоб підтримувати темп просування. Втрати особового складу та транспортних засобів, яких Росія зазнає, щоб досягти цього повзучого, поступового прогресу, є нищівними, враховуючи нинішнє формування збройних сил і потужності оборонної промисловості Росії", – зазначили в ISW.

Аналітики додали, що оцінки втрат Росії у танках та іншій бронетехніці у 2024 році, наголосили: у довгостроковій перспективі вони матимуть серйозні наслідки для РФ, яка нині ще вчерпує свої обмежені запаси з радянських часів.

Тенденції з поповненням особового складу також для Росії є доволі невтішними у перспективі. "Поточний місячний рівень набору в Росії також, ймовірно, дорівнює або нижчий від кількості, необхідної для заміни місячного рівня втрат у Росії один до одного, але є повідомлення, що окремі російські регіони не виконують свої місячні квоти набору, оскільки все менше громадян погоджуються вирушати на війну добровільно", – стверджують в ISW.

Аналітики також резюмували: те, наскільки дієвою буде стратегія Росії з повільного оточення населених пунктів замість проведення швидких механізованих маневрів для прориву оборонних ліній України і досягнення значних операційних успіхів, у середній та достроковій перспективі залежатиме від здатності РФ вирішити ці проблеми. Зокрема, йдеться про те, чи зможе Росія і надалі постачати велику кількість особового складу та матеріальних засобів, необхідних для підтримувати ці операції.