"Штурмові групи засилають одночасно з різних боків": Бутусов розповів про тяжкі бої за Соледар і величезні втрати ворога

Російські війська, починаючи з 27 грудня, щоденно намагаються штурмувати Соледар у Бахмутському районі Донеччини, проте нариваються на потужну відповідь Сил оборони України. У розбитому місті групи наших захисників ведуть бої на дистанціях 20-30 метрів, не даючи ворогу просуватися, передають Патріоти України.

І втрати окупантів, яких командування кидає на забій, там важко порахувати. Про це розповів головний редактор інтернет-видання "Цензор.НЕТ" Юрій Бутусов у своєму Telegram-каналі, також опублікувавши кілька відео з бійцями, які розповіли про те, що відбувається у цій гарячій точці фронту.

"Вісім діб безперервний контактний бій на ближніх дистанціях веде 46-та бригада (46-та окрема аеромобільна бригада в складі десантно-штурмових військ ЗСУ. – Ред.). Вісім діб без пауз. Соледар – морозний, але тут не помічаєш холоду, життя проходить або в теплих підвалах, або перебіжками до позицій та укриттів, тут кипить адреналін війни, і тільки братерство та повага дозволяє долати страх. Постійно чути або розриви, або стрілецьку зброю. В розбитому місті штурмові групи ведуть бої на дистанціях 20-30 метрів, усі пересуваються від будинку до будинку зі зброєю напоготові, бо ворог постійно намагається знайти шпарини та вклинитися", – зазначив журналіст.

За його словами, під час перестрілок шокує поведінка місцевих жителів. Адже деякі з них спокійно вигулюють у дворі собаку, коли поруч ведеться стрілянина з усіх боків, і кулі свистять в усі боки, поливаючи стіни. Він наголосив, що ніяк не звикне до такої картинки після побаченого у Сєвєродонецьку.

Зокрема, що є люди, які навіть коли снаряди розбивають власний будинок і йде стрільба впритул, намагаються подовжити своє мирне життя, ніби війна їх не зачепить, якщо вони будуть старанно її не помічати. Хоча живуть соледарці завдяки допомозі гуманітарних організацій, яку завозили до Нового року, та власним запасам. Зв’язку в місті немає, а наші бійці підгодовують тих, хто звертається за підтримкою.

"Російські війська щоденно продовжують штурм Соледара, починаючи з 27 грудня. "Штрафбати Путіна" із ПВК "Вагнер" і російські повітряно-десанті війська намагаються вибити місто, яке захищає 46-та аеромобільна бригада. Важко описати словами, як чітко та професійно б’ються наші десантники, як кожен із них постійно і безупинно зайнятий бойовою роботою. Цим воїнам не потрібне співчуття – вони потребують тільки снарядів, мін, "весільних мавіків", Старлінків, танків, Хаймарсів. Вони працюють, щоб перемагати та знищувати ворога", – заявив Бутусов.

Також додав, що втрати російськи окупантів тут важко підрахувати. Адже штурмові групи мобілізованих із РФ зеків та добровільних найманців йдуть вперед до повного знищення. Їх засилають одночасно з різних боків вдень та вночі, щоб за будь-яку ціну просуватися вперед, незважаючи на точну стрільбу українських десантників, у більшості з яких на особистому рахунку є вже чимало знищених загарбників.

"Артилерія, танки та ракети завдають точні кореговані удари. Росіяни намагаються подавити нашу смертоносну артилерію, застосовують дрони "Ланцет", – розповів журналіст.

Він переконаний, що Росії потрібен політичний успіх, агресор прагне захопити українське місто, щоб показати, ніби мобілізація від диктатора Володимира Путіна дозволила "переломити хід війни".

"І з втратами у Соледарі росіяни не рахуються. На цей момент ворог із трьох боків просунувся у місто. Більша частина Соледара під нашим вогневим контролем, але ворогу вдалось зайти в забудову. Разом із тим оборона міста залишається ефективною, 46-та бригада діє продумано, усі дії виважені й чіткі, бійці повністю довіряють своїм командирам. 46-та бригада заслуговує, на мій погляд, найвищого визнання. І об’єктивної оцінки потребують ті, хто не надав десантникам необхідної підтримки", – зазначив Бутусов.

За його словами, українське командування бачить обстановку, загрози з флангів, багато робиться для посилення оборони. У нас багато сил у цьому районі, є проблеми з керованістю в певних місцях, але вони вирішуються командирами, які розуміють, що саме від них залежить доля битви за Соледар.