"Швидше за все, президентом стане Зеленський. На нього покладаються великі надії. Але він почне робити помилки та розчаровувати", - політтехнолог

В Україні відбувся перший тур виборів президента, в якому основна боротьба відбувалася між трьома кандидатами - Володимиром Зеленським, Петром Порошенко і Юлією Тимошенко. У результаті Леді Ю до другого туру не пройшла. Чому не варто дивуватися вибору українців, і яка доля очікує топових політиків далі, в інтерв'ю розповів політтехнолог Сергій Гайдай. Патріоти України пропонують вам ознайомитися із його міркуваннями.

Пекло другого туру

- Як ви прокоментуєте проміжні результати виборів? Що вас здивувало, якщо взагалі щось здивувало?

- Нічого не здивувало, а перемога Володимира Зеленського цілком очікувана, зрозуміла, вся соціологія її передбачала. Безумовно, найуспішніша кампанія до цього моменту була у Петра Олексійовича Порошенка. Все-таки після Мальдів, падіння рейтингу до 4%, треба було дуже постаратися, щоб злетіти майже до 16% (15,95% за підсумками голосування, - ред.), але ми бачили, які пропагандистські потужності на нього працювали. Більше того, ставку було зроблено і на страх - один із найбільш дієвих елементів кампанії.

Із Зеленським все простіше. Його несла ситуація. Є протест проти несправедливості, відсталості, грабежу, корупції, які зараз сконцентровані на Петру Порошенку і всій українській владі. Я думаю, що Порошенко витиснув із цієї кампанії все, що можна. Більш того, я думаю, він розраховував на те, що відрив Зеленського становитиме відсотків п'ять, які потім можна було б надолужити, застосовуючи адмінресурс та фальсифікації. Тепер, напевно, його штаб усвідомлює, що наявний відрив вже не ліквідувати. Більш того, Зеленський буде в другому турі тільки додавати.

- За рахунок чого?

- Дивіться, якщо в першому турі грають рейтинги, то в другому турі вже - антирейтинги. Такого антирейтингу, як у Петра Олексійовича, немає ні у кого. У Зеленського він зовсім невеликий. Прикро за Юлію Володимирівну. Знову їй завадили ці 2,5%. Вони не дозволили їй стати президентом, коли вона боролася з Януковичем у 2010 році, а зараз трапилося те саме. Але я особисто вважаю, що Юлія Володимирівна Тимошенко - це і є єдиний переможець.

- Чому ви так вважаєте?

- Тому що для неї це пекло закінчилося. Вона б все одно програла Зеленському в другому турі, а так для неї тепер все ясно. Вона не пішла з політичного горизонту. Перед нею все одно пряма дорога в парламент. Всі свої плани вона може реалізувати, поборовшись за місце у Верховній Раді. Більш того, вона ще може наростити свій рейтинг. Вона має свої залізні 15% (за підсумками першого туру виборів Юлія Тимошенко посіла третє місце, отримавши 13,40% голосів, - ред.), а може розраховувати і на всі 20%. І для парламентської партії - це переможний відсоток.

- У неї з'явиться можливість створити коаліцію в парламенті?

- Над цим ще треба працювати. Швидше за все, президентом стане Володимир Зеленський. На нього покладаються великі надії. Але він почне робити помилки та розчаровувати. Зеленському необхідно буде будувати нову партію, але поки є тільки його бренд з високим рейтингом. Але цей рейтинг буде падати, тому що так завжди буває після обрання президента. Потім все буде залежати від його дій. Можливо, він буде діяти ефективно, можливо, ні. Але на цьому тлі найсильнішим гравцем все одно залишається Тимошенко. Всіх, кого можна втратити, вона вже втратила. Сьогодні її шлях визначений. На прес-конференції (інтерв'ю відбулося 2 квітня, - ред.), вона вже сказала, що йде в парламент, розпочавши таким чином свою кампанію.

- А що чекає Зеленського?

- Його чекає пекло другого туру, тому що тепер все, що робив штаб Петра Порошенка в частині компромату та протидії своїм противникам, сконцентрується на ньому. Ми обов'язково почуємо, що Зеленський - рептилоїд та дітей смажених їв...

Потім у нього буде пекло президентства, тому що кількість тих проблем, які йому доведеться вирішувати, буде колосальною. А з Тимошенко все зрозуміло: ось її електорат, ось її плани, а ось і парламент, який треба обрати.

Доля президента

- А якою, на вашу думку, буде політична доля Петра Порошенка в разі програшу?

- Дуже туманною. Ми розуміємо, що корупційні скандали, які відбувалися протягом його президентства, будуть тривати. Він, звісно, буде прагнути потрапити до парламенту, щоб знову отримати імунітет, але його фракція БПП буде сипатися. Вона і так вже сиплеться. Звідти йдуть єврооптимісти, піде і "Удар", бо Кличко не захоче бути поруч з Порошенком, який втратив владу. Взагалі, там багато хто не захоче бути поруч з ним.

- Чи можливий союз Юлії Тимошенко з Володимиром Зеленським?

- Такий союз неможливий. Я думаю, Юлія Тимошенко розуміє, що та частина електорату, на який вона розраховувала, пішла до Зеленського. Юлія Тимошенко і сама заявила, що союзу із Зеленським не буде. А чутки про те, що ніби Тимошенко підтримує Зеленського, які поширювалися під час ночі голосування - це не більше, ніж чутки.

- Чи можна сказати, що лідируючий результат Зеленського - це помста від народу чинній владі?

- По-різному. Тут і неприйняття тієї атмосфери страху, яку створив за останній рік Порошенко в нашій країні, неприйняття того розколу, який він вніс у громадянське суспільство нескінченними суперечками про те, хто більший українець; неприйняття імітації реформ і корупції, яка знову розцвіла пишним цвітом, а також протест проти розвороту в бік Росії під патріотичними гаслами. Адже саме Порошенко реанімував Медведчука, віддав йому телеканал і перетворив його на свого спаринг-партнера. Все це грає проти нього. Більше того, Порошенко весь час говорив про минуле. Про віру, про мову. А із Зеленським асоціюється щось нове. Це людина майбутнього.

- Як розподіляться голоси у другому турі?

- Мінімум 60% проти 30% або навіть 70% проти 30% на користь Зеленського. Навряд чи Порошенко збільшить свою підтримку більше, ніж вдвічі, а Зеленський цілком здатний це зробити.

- А чи може Порошенко з ким-небудь домовитися до другого туру?

- Він надто сильно всіх проти себе налаштував. Союзи з його технічними кандидатами будуть виглядати смішно, а політики, які хочуть реального майбутнього, навряд чи підтримають президента, розуміючи, що йти в союз із токсичним кандидатом не варто. Тому я не дуже вірю в союзи з президентом. А ось долучитися до союзу із Володимиром Зеленським багато хто захоче. Але, я думаю, він особливо не потребує цих союзів, тому що...

- У нього і так все добре зараз.

- Так, у нього і так все добре. Там буде інше. Швидше за все, Зеленський нам покаже якусь команду - генерального прокурора, міністра оборони, міністра закордонних справ, претендента на посаду прем'єра, глави Нацбанку. Ось туди буде великий конкурс та велика лінійка бажаючих.

- А вам не здається, що українці знову видали занадто великий кредит Зеленському? Чи не можуть вони знову обпектися на цьому?

- Я вам сказав, що існує висока ймовірність того, що після президентських виборів настане розчарування Зеленським. Більш того, частина влади перебереться в парламент, тому що у нас парламентсько-президентська республіка. У новому парламенті буде активно обговорюватися тема переформатування влади, змін до Конституції і позбавлення президента частини його повноважень саме там, де Зеленський справлятися не буде. Таке відбувалося кожного разу. Сильний президент, орієнтований на узурпацію влади, міняв Конституцію під себе. Приходив слабкий президент - Віктор Ющенко, і тоді частина повноважень йшла до парламенту та прем'єра. Авторитарний президент - Петро Порошенко, знову стягнув на себе все, що тільки можна. Правда, він не міняв Конституцію, а намагався взяти під контроль парламент, застосовуючи підкуп і розставляючи потрібних людей. Прийде слабкий президент, і знову частина повноважень піде до парламенту.

- Тоді нам потрібен сильний прем'єр.

- Абсолютно вірно, нам потрібен сильний прем'єр. Юлія Володимирівна вже почала боротьбу за прем'єрство. Якщо Зеленський як президент буде показувати слабку ефективність, вона розвине опозиційну діяльність, розпочне критику та буде перебирати на себе повноваження. Якщо раптом Зеленський покаже високу ефективність, може, все буде інакше.

Образ розвідника

- Цікавий парламент може вийти: партія "Слуга народу", партія, можливо, Святослава Вакарчука, партія, можливо, ветеранів АТО.

- У партію Святослава Вакарчука я не вірю. Ця кампанія показала, що краще б Святославу не займатися політикою.

- Є ще й Смешко, який ледь почав свою політичну кар'єру, але набрав вже практично як Гриценко (за результатами голосування 6,91% отримав Анатолій Гриценко, а 6,04% - Ігор Смешко).

- Це єдине, що мене здивувало. Я хочу подумати над цим феноменом, вивчити його. Я точно розумію, що проектом Смешка займалися спецслужби. І не просто спецслужби, а ветерани спецслужб, тобто навіть не СБУ, а КДБ. Я також розумію, що такий проект був би неможливим без кураторства з боку Банкової. І менеджер його очевидний - це Віктор Медведчук, тому що основним каналом донесення був "112 канал", який перебуває під його контролем. А Медведчук сьогодні все узгоджує з Банковою. Відповідно, я припускаю, що це якийсь технічний кандидат Банкової.

У соцмережах я помітив, що порохоботи раптом частково почали працювати на Смешка. Найчастіше в коментарях під резонансними темами, почали з'являтися репліки, мовляв, а що ви скажете про Смешка? Коли я цю історію розповів людині, котра їздила по регіонах в кампанії Гриценка, вона мені відповіла, що такі самі люди працювали в кожній аудиторії: вставала людина та запитувала, а що ви скажете про Смешка, зараз же Смешко з'явився. І версія така вийшла, що ось ці люди - це колишня мережа КДБ. Іноді їх називають "тихарі". Кажуть, досить сильно країна була наповнена такими людьми.

Є ще дуже важлива річ. Звісно, Смешко - це людина з оточення Дмитра Гордона (відомий журналіст, - ред.), очевидно, вони є друзями. Рейтинг Гордона теж зіграв свою роль у випадку зі Смешком, але там ще було дуже точне попадання в образ, очікування якоїсь публіки. Тут, чомусь уявляється жінка бальзаківського віку, яка дуже любить ось такий образ Штірліца - людини загадкової, яка служила в розвідці...

- Надійної...

- Так. Цей образ розвідника у нас почав формуватися ще з давнього радянського фільму "Ад’ютант його високоповажності" - такий собі посивілий благородний офіцер, який нас врятує. Трішки білогвардієць, але наш. Так, це спрацювало.