Сі Цзіньпін намагається балансувати між Росією і Заходом, але Путін став для нього "тягарем", - WP

Глава Китаю Сі Цзіньпін прагне дистанціюватися від російського диктатора Володимира Путіна й повної підтримки Росії, оскільки не хоче опинитися на боці того, хто програє війну проти України. Пекін міг зіграти для Москви таку ж роль, як Вашингтон для Києва, і тоді шанси на "перемогу" країни-агресора зросли, передають Патріоти України.

Але цього не сталося і це свідчить про те, що в практичній площині "безмежна дружба", яку глави РФ і КНР проголосили всього за кілька тижнів до російського вторгнення 24 лютого, існують чіткі обмеження. Про це в колонці The Washington Post написав Макс Бут – колумніст видання, старший науковий співробітник Ради з міжнародних відносин.

"Росія має набагато більше людей, більшу економіку і потужнішу армію, ніж Україна. За всіма правилами, вона мала знищити Україну на початку війни. Те, що цього не трапилося, те, що війна йде вже другий рік, а у Києва є добрі шанси відновити втрачені позиції – значною мірою пояснюється тим, що Україна має багато союзників, а Росія – ні", – зазначив він на початку матеріалу.

Автор навів оцінки Кільського інституту світової економіки, згідно з якими після російського вторгнення США та Європа пообіцяли надати Україні близько $100 млрд військової та економічної допомоги. Це включає все більш складне військове обладнання, починаючи від систем протиповітряної оборони Patriot і закінчуючи танками Leopard 2 і M1A2 Abrams, надання яких було анонсовано минулого тижня.

"Росія також потребує зовнішньої допомоги. У її військах закінчується все: від артилерійських снарядів до дронів і ракет. Але лише дві відомі нам країни-ізгої – Іран і Північна Корея – готові надати Кремлю військове обладнання. Для всіх інших у пріоритеті Україна", – зазначається у публікації.

Найбільшим відсутнім військовим постачальником РФ є Китай – найпотужніший у світі експортер високотехнологічних товарів та четвертий за величиною експортер зброї. Однак майже через рік війни китайський лідер Сі Цзіньпін намагається балансувати між Заходом і Росією, створюючи тим самим потенційні можливості для США

Так, Пекін із радістю продовжив торгівлю з Росією на вигідних умовах. Китай та Індія замінили Європу у рейтингу головних покупців російської нафти та газу, які подешевшали через санкції Заходу. За словами дослідників Silverado Policy Accelerator, КНР стала найбільшим джерелом імпорту для Кремля – зокрема, напівпровідників, які потрібні РФ для виробництва як цивільного, так і військового обладнання.

Через те, що компанії Apple та Samsung перестали продавати смартфони до Росії, Китай у третьому кварталі 2022 року захопив 70% російського ринку. Ця двостороння торгівля побічно субсидує військові зусилля Путіна і, у випадку мікрочіпів, дає Кремлю можливості для виробництва зброї.

"Але не варто забувати, що Китай до вторгнення також мав міцні економічні відносини з Україною. Справді, як зазначив мій колега з Ради з міжнародних відносин Цзуньюань Цзої Лю: "До 2019 року Китай замінив Росію як найбільшого торгового партнера України, ставши найбільшим імпортером українського ячменю та залізняку, тоді як Україна обігнала Штати, ставши найбільшим експортером кукурудзи до Китаю". А міністр закордонних справ Тайваню Джозеф Ву сказав мені, що Китаю вигідна тривала війна в Україні, оскільки це відверне Захід від нього самого і він отримуватиме від РФ енергоносії за низькими цінами", – пояснив Макс Бут.

Він висловив припущення, що це можливо, але Китай явно не в захваті від економічних зривів, викликаних російським вторгненням. Адже, будучи найбільшим кредитором для країн із низьким рівнем доходу, Пекін має турбуватися про те, щоб отримати виплати від тих країн, економіка яких постраждала від стрімкого зростання цін на сировинні товари.

Китайські дипломати розповідали європейцям, нібито Сі Цзіньпін не знав про російське вторгнення наперед і йому довелося екстрено евакуювати 6000 громадян КНР із України. Він також публічно озвучив питання і занепокоєння щодо вторгнення військ РФ і заявив Путіну про неприйнятність використання ядерної зброї.

"Сі є несентиментальним практиком, прихильником реальної політики, а значить, він не хоче опинитися на стороні країни, яка може програти", – вважає колумніст.

На основі розмов із китайськими офіційними особами раніше видання Financial Times повідомило: "Китай тепер вважає ймовірним те, що Росії не вдасться перемогти Україну, тому з цього конфлікту Москва вийде значно ослабленою економічно і політично".

"Іншими словами, Росія, яка програла, може бути не дуже корисним союзником для Китаю – країни, яка й без того має трохи друзів у світі. І Китай, як найбільша торгова держава світу, не може дозволити собі опинитися в такій же ізоляції, в яку загнала себе Росія. Це допомагає пояснити, чому Пекін тягнеться до Європи і намагається послабити ворожнечу зі США, наприклад, усунувши одного зі своїх найактивніших дипломатів-"вовків", – йдеться у публікації WP.

У статті Foreign Policy цього місяця двоє вчених із Центру Стімсона – колишній офіцер розвідки Роберт А. Меннінг та експерт із Китаю Юн Сунь стверджували, що адміністрація американського лідера Джо Байдена має скористатися неоднозначним ставленням Сі Цзіньпіня до війни, щоб відволікти його від Росії.

Вони припустили, що пропозицію Китаю виступити посередником в українській кризі слід вивчити і що Штати нічого не втратять, якщо розглянуть можливість відкриття нових можливостей американсько-китайської співпраці щодо України.

Ветеран ЦРУ з 30-річним стажем та колишній офіцер національної розвідки Східної Азії Пол Гір зазначив, що згоден із існуванням такої "потенційної можливості".

"Путін поставив Сі в незручне становище, якщо не перед лицем справжньої загрози. Але питання в тому, що як послугу за послугу може запропонувати Вашингтон? Пекін не збирається ставати на наш бік проти Москви просто тому, що це правильно. Яка з цього вигода для Китаю?" – вказав він.

Аналітики вбачають тут значний недолік: зростання "ворожнечі" США щодо Китаю. Мовляв, продовжуючи те, що розпочав попередній президент Дональд Трамп, Байден посилює економічний тиск на КНР, враховуючи блокування експорту найсучасніших мікрочіпів та обладнання для їхнього виробництва. Він створює враження, що метою політики США є не лише протидія військовій загрозі Китаю, а й, як зазначив оглядач Financial Times Гідеон Рахман, зупинення його економічного зростання.

Щоб схилити Китай до більшої співпраці у питанні війни в Україні та інших невідкладних проблем, таких як Північна Корея, вважає ветеран ЦРУ Гір, США повинні переконати китайців, що вони принаймні так само зацікавлені у потенціалі мирного співіснування та стратегічного співробітництва, як у веденні системного стратегічного суперництва. Але в нинішній атмосфері зростання напруженості це "надзвичайно складне завдання".

"Сумнівно, що США зможуть переконати Китай стати партнером у припиненні війни в Україні. Але принаймні адміністрація Байдена може продовжувати тиснути на Китай, щоб той не надавав Росії військове обладнання. Поки Китай залишатиметься осторонь, Україна матиме шанс перемогти", – підсумував колумніст WP.