Росія демонстративно загострює відносини з Японією, причому чергова провокація Москви може бути адресована не лише Токіо. На думку оглядача Костянтина Еггерта, Кремль таким чином намагається продемонструвати Пекіну свою готовність діяти жорстко та безкомпромісно, передають Патріоти України.
Приводом для нового дипломатичного скандалу стало відкриття у Хабаровську пам’ятника, присвяченого перемозі СРСР над мілітаристською Японією у 1945 році.
Монумент зображує радянського військового з автоматом, який ногою наступає на прикордонний знак із японською символікою. Саме цей елемент скульптури викликав найбільше обурення в Японії, оскільки сприймається як демонстративна образа на адресу країни та її державних символів.
Як зазначається, монумент не був лише місцевою ініціативою. Його створення доручив президент Росії Володимир Путін, а реалізацією займалося Російське військово-історичне товариство, яке очолює Володимир Мединський.
Тобто рішення про встановлення пам’ятника фактично було схвалене на найвищому рівні.
У Токіо відреагували різко. Міністерство закордонних справ Японії виступило із заявою щодо монумента, а прем’єр-міністр Санае Такаїті публічно закликала Росію його демонтувати.
За її словами, японська сторона ще до встановлення пам’ятника дипломатичними каналами зверталася до Москви з проханням не допускати появи конструкції, яку в Токіо вважають образливою.
Однак російська влада проігнорувала ці звернення. Представниця МЗС РФ Марія Захарова, своєю чергою, заявила, що вимоги Японії нібито можна порівняти з вимогами «від вітру не дмухати і від сонця не світити».
Росія давно вважає Японію «недружньою державою» через підтримку України та санкційний тиск на Москву. Проте таких країн у російському списку чимало.
Тому виникає питання, навіщо Кремлю знадобилася настільки демонстративна акція саме проти Токіо.
Одна з можливих відповідей пов’язана з Китаєм.
Японія є одним із ключових союзників США в Азійсько-Тихоокеанському регіоні та послідовно виступає проти посилення впливу Пекіна. Токіо також бере активну участь у формуванні регіональних безпекових партнерств, які Китай сприймає як загрозу власним інтересам.
На цьому тлі демонстративна конфронтація Росії з Японією може бути своєрідним сигналом китайському керівництву.
За оцінкою Еггерта, Кремль може намагатися продемонструвати Сі Цзіньпіну, що Москва готова відкрито протистояти Японії — навіть тоді, коли для цього немає очевидної практичної необхідності.
Для російського керівництва Китай залишається критично важливим партнером. Пекін допомагає Москві зберігати економічні та торговельні зв’язки, а також залишається одним із головних зовнішньополітичних партнерів Росії на тлі її війни проти України.
Водночас залежність Кремля від Китаю стала дедалі помітнішою. Саме тому Путін може прагнути показати Сі, що Росія залишається не просто молодшим партнером Пекіна, а державою, здатною самостійно демонструвати жорсткість щодо противників Китаю.
У цьому контексті Японія є особливо зручним об’єктом для подібної демонстрації.
Відносини Москви й Токіо десятиліттями залишаються складними через територіальну суперечку навколо Курильських островів.
Японія називає спірні території Північними територіями та вважає їх своїми. Через цю проблему Росія та Японія досі не уклали повноцінний мирний договір після Другої світової війни.
Будь-які демонстративні кроки Москви щодо Курил тому сприймаються в Японії особливо гостро.
Саме на цьому тлі встановлення скандального пам’ятника може бути частиною ширшої інформаційної кампанії Кремля.
У Токіо вже дали зрозуміти, що не збираються залишати ситуацію без реакції. Японська влада має намір і надалі вимагати демонтажу монумента.
Подальше загострення може мати не лише дипломатичний характер. Серед можливих наслідків — посилення санкційного тиску на Росію, активізація співпраці Японії з Україною та її союзниками, а також посилення безпекового й розвідувального партнерства Токіо із західними державами.
Таким чином, символічна акція Кремля може обернутися для Москви додатковими проблемами.
Головний парадокс ситуації полягає в тому, що російське керівництво намагається демонструвати силу через історичні та символічні провокації. Проте за межами російської пропагандистської аудиторії такі кроки можуть сприйматися не як прояв сили, а як ознака залежності Москви від зовнішньополітичних сигналів Пекіну.
І якщо головною метою пам’ятника справді було справити враження на Сі Цзіньпіна, то Кремль фактично намагається довести свою цінність Китаю через конфлікт із Японією.
Серед потенційних претендентів на посаду генпрокурора є голова правоохоронного комітету ВР Олександр Іонушас. Про це заявила нардепка "Слуги народу" Мар'яна Безугла, передає Цензор.НЕТ. "Враховуючи потенційні кандидатури на генпрокурора, Іонушас, голов...
Три з п’яти танкерів, уражених військовими США 8 вересня, були пов’язані з російським тіньовим флотом та перевозили російську нафту. Про це заявив уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк, передають Патріоти України з поси...
