Скрепи хочуть "дивідендів": Навіщо Росія перекрила Керченську протоку і чим може відповісти Україна

Росія на півроку обмежила судноплавство в трьох районах Чорного моря, в тому числі і біля Керченської протоки. МЗС України назвало це рішення "ескалацією ситуації" і зажадало від країни-агресора негайно скасувати заборону. Чи піде на це Росія і чим відповість Україна – читайте в матеріалі, який Патріоти України пропонують вашій увазі.

У середині квітня стало відомо про рішення Росії закрити акваторію Чорного моря біля Керченської протоки і Кримського півострова. Через ці ділянки заборонений прохід іноземних військових кораблів та "інших державних суден".

Як йдеться в повідомленні Міністерства оборони РФ, обмеження діятиме до 31 жовтня нібито у зв'язку з проведенням військових навчань. Україна відреагувала на цей інцидент заявою Міністерства закордонних справ.

У ній МЗС називає закриття акваторії біля узбережжя окупованого Криму грубим порушенням права на свободу судноплавства. Крім того, Україна звинуватила країну-агресора в черговій спробі ескалації ситуації в Азово-Чорноморському регіоні.

"Поведінка російської сторони вказує на відсутність будь-яких намірів з її боку відмовитися від продовження агресії проти України з використанням військових і гібридних методів", – сказано в заяві МЗС.

Україна закликала РФ негайно скасувати рішення про закриття акваторії Чорного моря, а міжнародних партнерів – посилити політико-дипломатичний тиск на неї. США і Євросоюз також висловили стурбованість діями Росії в Чорному і Азовському морях і закликали її забезпечити свободу судноплавства через Керченську протоку.

Звичайна поведінка

Керівник організації "Інститут стратегічних чорноморських досліджень" Олександр Хара зазначив РБК-Україна, що подібні провокаційні дії Росії – перекриття значних ділянок в Чорному морі – в тій чи іншій мірі повторюються з року в рік.

При цьому заявлені "військові навчання" в цих ділянках можуть взагалі не проводитися. Головне, що торгові кораблі, що йдуть в українські порти, змушені терпіти незручності і шукати інші шляхи сполучення. Така ситуація, за словами експерта, відбувалася в 2018 році, коли РФ перекрила близько 25% акваторії Чорного моря нібито для "навчань".

"Так як для всіх кораблів на морі є відповідна система оповіщень (система NAVTEX – ред.), то вони отримують попередження, що там в "перекритих районах" небезпечно і вони не повинні там ходити. Таким чином росіяни створюють їм перешкоди", – зазначив Хара.

По-друге, сказав експерт, такими діями країна-агресор створює передумови для провокації збройного конфлікту. Така ситуація, зазначив він, сталася в 2020 році, коли РФ під час українських навчань в Чорному морі паралельно також видала оповіщення про закриття сусідньої акваторії. І частини "заборонених" районів наклалися один на одного, що могло спровокувати зіткнення або випадковий обстріл.

Такі дії РФ слід розглядати як один з елементів гібридної агресії, яку вона веде проти України вже сім років, резюмував експерт. Згоден з ним і голова Державної прикордонної служби Сергій Дейнеко. В розмові він назвав дії Росії біля Керченської протоки "демонстрацією сили". За його словами, агресор не тільки створює перешкоду для проходу військових кораблів, але може використовувати заявлену "причину" для обмеження й інших суден.

Втім, на даний момент, за словами командувача Об'єднаними силами Сергія Наєва, перекриття Керченської протоки не несе загрози для українських військових кораблів. "Морського угруповання, яке знаходиться в Азовському морі, за підтримки з берега і за підтримки нашої авіації цілком достатньо для реагування на будь-які загрози з моря. Нам це (перекриття Керченської протоки –ред.) заважати не буде, це питання більше економічної спрямованості", – зазначив генерал.

Дійсно, саме торгові порти Бердянська (Запорізька область) і Маріуполя (Донецька область) найбільше страждають від агресивних дій РФ біля Керченської протоки. Попередня "блокада Азова" в 2018-2019 роках призвела до падіння пасажиро-товаропотоку в них в 2-3 рази. Тоді російські силовики спеціально затримували на кілька діб для огляду торгові кораблі, що прямують в українські порти.

За даними Моніторингової групи "Інституту чорноморських стратегічних досліджень" і редакції BlackSeaNews, у другій половині 2018 року час затримок склав від 70 до 124 годин. Ту блокаду вдалося зупинити, в тому числі і дипломатичними методами після загрози введення європейських санкції щодо російських топ-чиновників.

Зараз затримки суден на прохід Керченської протоки все ще тривають, але їх час становить близько 20 годин. При цьому в останній місяць істотно зріс час затримки суден, які йдуть з українських портів. У квітні він склав майже 70 годин, хоча в середньому за минулий рік становив близько 30 годин.

Відповідь України

Втім, голова представництва президента в Автономній Республіці Крим Антон Кориневич вважає, що нинішні агресивні дії РФ спрямовані не так на нанесення економічних збитків Україні, як на політичні дивіденди.

"Формально прохід для комерційних, торгових суден через протоку не закритий. Тобто вони можуть ходити в порти Бердянська, Маріуполя і навпаки. Тут швидше є елемент тиску на Україну і бажання показати міжнародному співтовариству, що РФ вважає ці морські простори своїми. Я б сказав, що тут швидше політичні мотиви, ніж економічні", – пояснив він.

Політичний аспект полягає в тому, що РФ в порушення правил морського судноплавства перекрила вільний доступ до міжнародної протоки. Більш того, повідомлення про перекриття акваторій навіть не опубліковано в системі міжнародних оповіщень NAVAREA. Це свідчить про те, що Росія вважає їх виключно своїм територіальним морем.

Крім того, зазначив Кориневич, серйозна небезпека полягає в тому, що протока фактично закрита для неросійських рятувальних і ремонтних кораблів, в тому числі і українських. Надзвичайна ситуація в акваторії Азовського моря може вимагати екстреної присутності там такого типу плавзасобів, але обмеження, введені РФ, цьому будуть перешкоджати.

У свою чергу, адміністрація Маріупольського порту вже висловила побоювання, що введені обмеження позначаться на графіку планових ремонтів кораблів. "Флот, що належить держпідприємству" Маріупольський морський торговельний порт" – буксири, криголам, рятувальні та спеціальні судна, пройти цю ділянку не зможуть. А це проблема серйозна, оскільки деяким із цих суден необхідний плановий ремонт для проходження регістра і отримання дозволу на експлуатацію", – зазначив начальник порту Маріуполя Ігор Барський. При цьому він упевнений, що дії РФ не будуть нести загрози для комерційних суден.

"Можна сказати так, що Україна після 2014 року тривалий час відтягувала вирішення питання про статус Азовського моря і Керченської протоки", – сказав Олександр Хара в коментарі.

В першу чергу, вважає експерт, слід розірвати укладений в грудні 2003 року договір між Україною і Росією про спільне користування Азовським морем і Керченською протокою. На його думку, договір був укладений під тиском РФ після конфлікту навколо острова Тузла і абсолютно невигідний Україні. В першу чергу тим, що обмежує дію Конвенції ООН з морського права в цій акваторії.

По-друге, додав Хара, Верховна рада повинна прийняти закон про територіальні води, а уряд – ввести заборону на перебування в територіальному морі України всіх російських суден. Кожне порушення цієї заборони з їх боку необхідно ретельно фіксувати.

Втім, упевнений експерт, якщо РФ зважиться на повноцінну блокаду українських портів, то слід відповісти аналогічними заходами проти ключового російського порту на Чорному морі – Новоросійська. На думку Олександра Хари, західні партнери України цілком можуть ввести відповідні санкції.

"Тоді це буде серйозний удар по експортних можливостях РФ і по її військових спроможностях", – резюмував він. Саме порт Новоросійська використовують російські бойові кораблі, які беруть участь у військовій операції в Сирії.

Схожу ідею висунув і колишній посол США в Україні Джон Гербст в ході онлайн-дискусії "Ялтинської Європейської Стратегії". "Сполучені Штати і наші партнери по Євросоюзу, а також Великобританія і Канада повинні діяти спільно, змусивши Москву заплатити ціну за нинішню ескалацію в Чорному і Азовському морях. Цією ціною могла б стати заборона російським кораблям заходити в порти США і Європи", – вважає дипломат.

Джерело у владі на умовах анонімності повідомило, що ситуацію з безпекою в Азовському регіоні найближчим часом розгляне Рада національної безпеки (РНБО). Відповідне доручення дав президент Володимир Зеленський під час відвідин Херсонської області 27 квітня. На даний момент Україна зосереджена на дипломатичному вирішенні проблеми, що виникла.

* * *

Захопивши Крим в 2014 році Росія приступила до реалізації наступного кроку по взяттю під контроль Чорного і Азовського морів. Основна перешкода на цьому шляху – Україна і міжнародне морське право. І якщо міжнародне право країна-агресор демонстративно ігнорує, проводячи постійні "навчання" і "ретельні перевірки", то ось проблему із законними українськими правами на акваторію вирішити виявилося складніше.

Останні дії з перекриття "загальної" Керченської протоки показують, що з боку РФ пішла гра на підвищення ставок. Україна поки що воліє не піддаватися на провокацію.