"Смілива дитина": У боях під Кремінною загинув одеський гандболіст, який командував взводом в "Азові"

Боронячи Україну від російських загарбників, загинув гандболіст Олександр Перепелиця. У свій останній бій захисник з Одещини, який воював у лавах "Азова", вступив в кінці серпня на Луганщини, передають Патріоти України.

Олександр народився 1997 року у місті Роздільна. Із самого дитинства дуже любив спорт і, маючи необхідні фізичні дані, вирішив зупинити свій вибір на гандболі. Грав на позиції захисника, разом зі своєю командою представляв Роздільнянщину на змаганнях різного рівня.

А після повномасштабного вторгнення РФ Перепелиця вирішив взяти до рук зброю і боронити Україну та свою малу батьківщину Одещину у лавах ЗСУ. І не просто боронити, а воювати у складі героїчної бригади "Азов".

"Перший тиждень – це найскладніше для морального духу та фізичного. Якщо ти його пройдеш, то далі тебе буде вже набагато легше. Головне – не забувати, для чого ти сюди прийшов", – розповідав Олександр, проходячи курс підготовки і випробувань для вступу до бригади.

Перепелиця витримав всі складнощі і став бійцем полку "Азов". Попри молодий вік, Олександр виявляв стійкість та мужність у боротьбі з ворогом, дослужився до командира мінометного взводу І-ї роти спеціального призначення (на бронетранспортерах). Останні тижні перед загибеллю разом з побратимами намагався вибити російських окупантів з Луганщини.

Але 28 серпня 2023 року під час виконання бойового завдання на території Серебрянського лісництва у районі населеного пункту Кремінна лейтенант Перепелиця отримав поранення, яке виявилося несумісним із життям.

"Як тяжко і боляче усвідомлювати... Скільки було у тебе планів, намірів та сподівань... Мій соколятко, мій Сокіл, мій нащадок, люба моя смілива дитина з Україною в серці. Ти віддав найдорожче – життя за нашу вільну незалежну Батьківщину. За наше життя. За нашу Свободу! Грьобана русня", – написав із болем у серці батько Олександра.

"Він при житті ще з дитинства дарував нам тільки радість. Ніколи не розчаровував. Всі проблеми вирішував самостійно. Але ніколи не відмовив в проханні. Його смерть – кровоточива рана в нашій душі і нескінченний біль, але і тут він залишив нас як герой, як справжній чоловік і патріот своєї країни. Він ненавидів несправедливість. Наш Сашуня, назавжди в нашому серці. Клята війна... Клята русня... Я впевнена, що наші герої заженуть чортів назад до пекла. Там їм і місце", – відреагувала на смерть рідної людини Тетяна.

"Боже, яке горе... Пам'ятаю гарненького руденького хлопчика, який пішов з моїми дітьми у перший клас. Хто ж міг подумати тоді, що ця клята війна може забрати таке молоде життя..." – з сумом згадала пані Ірина, яка знала Олександра з дитинства.

А побратими з полку "Азов" під час прощання з Олександром відмітили, що хоч він пішов ще зовсім молодою людиною, але встиг зробити більше, ніж деякі за декілька життів. А також отримав довіру і повагу бойових товаришів.

У пам’ять про загиблого спортсмена у його рідному місті Роздільна на Одещині започаткували Кубок з гандболу пам’яті Олександра Перепелиці.