Сотні дронів за одну атаку: Нарожний пояснив, як Україна знайшла слабкі місця в російській ППО

Масовані удари українських дронів по російських об'єктах дедалі частіше доходять до цілей навіть далеко в тилу. Після нових атак стало ще помітніше, що російська ППО не справляється навіть там, де захист мав би бути щільним. передають Патріоти України.

Військовий експерт Павло Нарожний в ефірі 24 Каналу пояснив, що проблема Росії не зводиться лише до кількості засобів протиповітряної оборони. За його словами, по російській системі б'ють одразу кілька факторів, і кожен із них відкриває для України нові можливості.

Російська протиповітряна оборона не справляється з такими атаками насамперед через їхній масштаб. Нарожний пояснив, що Україна останнім часом запускає по кілька сотень дронів за один удар, і навіть російські джерела після атаки на Московську область писали про нібито 500 збитих цілей, а це означає, що загальна кількість безпілотників була ще більшою.

Окрема проблема для Росії в тому, що в одному нальоті поєднують різні типи дронів. У пресрелізі Генштабу після однієї з атак прямо згадували FP-1 і "Барс", а така комбінація змушує ППО одночасно працювати по цілях із різною швидкістю та різними можливостями.

Із великою ймовірністю саме ці дешеві дрони використовують для того, щоб перенаситити системи ППО. Тобто вони йдуть по одному маршруту, їх збивають 70 – 80%. А потім, після того, як були перевантажені їхні системи ППО, йдуть швидші дрони, – пояснив Нарожний.

За такої тактики перша хвиля фактично виснажує російську оборону, а далі по цілі вже працюють інші засоби. Через це навіть велика кількість систем ППО не дає Росії гарантії, що вона зможе закрити об'єкт від удару.

Нарожний пояснив, що Росія не може однаково щільно прикрити всю свою територію, навіть якщо створює таке враження в публічних заявах. Найбільше засобів протиповітряної оборони вони тримають навколо Москви, Калінінграда, Петербурга і на тимчасово окупованих територіях України, а в глибині Росії ця система вже не виглядає такою насиченою.

До слова! Foreign Policy пише, що Україна дедалі більше зміщує акцент із виснажливих фронтових боїв на далекобійні асиметричні удари по військових, енергетичних і логістичних об'єктах у глибині Росії. Така тактика вже дає результат: вона послаблює один із головних фінансових ресурсів Кремля, ускладнює роботу російського ВПК і тисне на здатність Росії продовжувати наступ. На думку західних аналітиків, це не лише шкодить російській економіці, а й поступово посилює позиції Києва перед можливими переговорами.

Через це удари по віддалених об'єктах стають для них окремою проблемою. Коли атака йде на цілі, розташовані далеко від ключових політичних і військових центрів, росіянам часто просто нічим закривати весь маршрут і сам об'єкт так щільно, як вони хотіли б.

Вглиб території Росії у них засобів ППО банально немає. Тобто їх там одиниці. Тому НПЗ горіли і будуть далі горіти. Тут жодного сумніву в цьому немає, – пояснив Нарожний.

Це і створює для України простір для ударів по нафтовій інфраструктурі та інших важливих цілях. Окрему перевагу Україні дає і розташування частини російських нафтопереробних заводів. Нарожний звернув увагу, що об'єкти в глибині території можна прикривати кількома лініями оборони, тоді як навколо заводів на узбережжі таку систему вибудувати значно важче.

Він навів як приклад Усть-Лугу і Туапсе, де море саме по собі звужує можливості для захисту. Через це навколо таких цілей у найкращому разі можна створити одне кільце оборони, і прорвати його значно простіше, ніж на підступах до об'єктів, розташованих далеко від узбережжя. Така географія робить частину російської нафтової інфраструктури помітно вразливішою навіть за наявності ППО.