Справа не в цифрах: Експерт пояснив, чому насправді європейські фермери протестують проти українського агросектору

Україна експортує до Європейського Союзу агропродовольчих товарів на 12,7 млрд євро, тобто вплив українського агроекспорту на європейський ринок є мінімальним. Про це заявив генеральний директор Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) Олег Хоменко. За його даними, Україна експортує до Євросоюзу агропродукції на 12,7 млрд євро, а імпортує - на 3,5 млрд євро, більшість з них товари з доданою вартістю, передають Патріоти України.

Крім того, з ЄС надходять товари виробничого призначення на близько 7 млрд євро, переважна більшість — продукти з доданою вартістю, зокрема добрива, машини, обладнання тощо.

«Водночас вплив українського агроекспорту на європейський ринок є мінімальним: якщо проаналізувати європейське споживання та частку українського імпорту в ньому, то цифри знаходяться в межах до 10%: пшениця — 6%, цукор — 3%, м‘ясо птиці - 2%, яйця — 1%. І якщо порахувати це в реальних цифрах, то на 1 європейського споживача в рік припадає до 2 українських яєць, менше 20 курячих нагетсів та до 30 чашок чаю чи кави з 1 ложкою українського цукру», — пояснив Хоменко.

Він зазначив, що нещодавні протести в Європі більше пов’язані не з українським агроекспортом, а з політичною ситуацією та наративами, які використовують певні європейські фермерські асоціації для отримання вигод від ЄС.

Наприклад, французькі фермери вимагали заборонити український цукор, хоча більшість цукру у Францію імпортують з Бразилії, де багато заводів належать французьким компаніям, що свідчить про захист власного бізнесу.

Ще одним наративом, за словами Хоменка, є побоювання європейських фермерів щодо зменшення їхніх дотацій через вступ України до ЄС, адже в нашій країні багато оброблюваних земель. Проте ці хвилювання безпідставні, бо український агросектор уже близько 20 років розвивається практично без державної підтримки і має високу конкурентоспроможність.

Хоменко підсумував, що для налагодження діалогу українському агробізнесу та державі необхідно систематично пояснювати європейським колегам, що співпраця агросекторів України й ЄС може створити синергію для забезпечення світового попиту на продовольство.

Як повідомлялось, Україна напрацювала рішення щодо постачання «чутливих» товарів в ЄС. Український уряд наразі обговорює з Єврокомісією, яким буде після 5 червня торговельний режим для 40 товарів, щодо яких запроваджено тарифні квоти.

Заступник міністра економіки — торгівельний представник України Тарас Качка зазначив, що до переліку чутливих товарів, визначених в рамках автономних торговельних заходів (АТЗ), ЄК відносить мед, кукурузу, висівки, крупи, цукор, яйця, м’ясо птиці та кукурудзу. За його словами, по кожному з них український уряд напрацював рішення і сформував позицію, яка наразі обговорюється з ЄС.

Угорщина, Болгарія, Румунія та Словаччина закликають Єврокомісію повернутися до довоєнного квотування української аграрної продукції після завершення автономних торговельних заходів. З 5 червня 2024 року запрацювали оновлені правила безмитної та безквотної торгівлі агропродукцією з ЄС, що діятимуть рік.

4 червня 2022 року для підтримки української економіки були введені автономні торговельні заходи ЄС. При цьому у травні 2023 року Європарламент проголосував за продовження безмитної торгівлі з Україною ще на один рік з метою підтримки української економіки в умовах війни.