Поразка Дональда Трампа на проміжних виборах у США може зробити американського президента ще менш передбачуваним партнером для України. Володимир Зеленський та європейські союзники вже оцінюють ризики повного припинення американської допомоги та шукають способи компенсувати її можливу втрату. Про це пише Bloomberg, передають Патріоти України.
Від моменту повернення Трампа до Білого дому майже два роки тому Україна та її європейські партнери намагаються зрозуміти, наскільки швидко зможуть обходитися без американської підтримки.
Європейські чиновники оцінюють можливі наслідки поразки президента США на проміжних виборах. У деяких політичних колах побоюються, що ослаблений внутрішньополітичними результатами Трамп може стати ще більш нестабільним і ненадійним партнером.
Про крихкість американської підтримки, зокрема, свідчать рішення адміністрації президента. Трамп скасував санкції щодо російського дизельного пального, намагаючись запобігти виборчому провалу. Крім того, США на короткий час припиняли надавати попередження про наближення балістичних ракет до України.
Водночас у Росії починають замислюватися, чи можна відновити економічні відносини зі США, навіть не припиняючи війни проти України.
«Ми розуміємо, до чого все це йде. "Сам удома" — це наступний розділ», — заявив Володимир Зеленський журналістам напередодні американського голосування.
За оцінкою Bloomberg, Україна вже виробляє значну кількість власної зброї та отримує суттєву фінансову підтримку від Європи. Тому скорочення або навіть раптове припинення американської допомоги не призведе до негайного колапсу.
Однак повна залежність від європейських партнерів створить серйозні ризики для української армії та цивільного населення.
«Якщо США припинять будь-яку допомогу, у мене таке відчуття, що Україна зможе адаптуватися. Але політичний та стратегічний сигнал буде дуже шкідливим — і водночас обнадійливим для Москви», — зазначив науковий співробітник Німецького фонду Маршалла в Брюсселі Ієн Лессер.
Поки українські чиновники готувалися до мирних переговорів із Росією та США в Абу-Дабі, Трамп минулого четверга зустрівся в Білому домі з Кирилом Дмитрієвим — посланцем російського президента.
Після зустрічі американський лідер заявив журналістам, що очікує «великої угоди», яка може охопити всю Європу.
На тлі цих контактів європейські союзники України намагаються підготуватися до можливого забезпечення майбутніх домовленостей. Тисячі військовослужбовців із 11 країн, зокрема Франції та Великої Британії, мають узяти участь у навчаннях, які розпочнуться в Польщі.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск пояснив, що маневри Коаліції охочих мають допомогти підготуватися до потенційних гарантій безпеки для України після припинення вогню.
Водночас він наголосив: навчання не означають, що припинення вогню очікується найближчим часом. Їхня мета — забезпечити готовність до такого сценарію.
Європейські країни разом із Канадою також витрачають мільярди доларів на американське озброєння для України. Проте вони поки не можуть повноцінно замінити США у трьох критично важливих сферах: протиповітряній обороні, супутниковому зв’язку та військовій розвідці.
Однією з найбільших проблем залишається нестача ракет-перехоплювачів для систем Patriot. Саме американські ракети вважаються найефективнішим засобом захисту України від балістичних ударів.
Їхній дефіцит загострився після початку війни проти Ірану, розв’язаної адміністрацією Трампа. Нещодавно США схвалили продаж Україні ракет на 2,1 млрд доларів, однак їхнє постачання не стане швидким рішенням і може розтягнутися на роки.
«Росія виробляє балістичні ракети швидше, ніж решта світу разом узятий виробляє Patriot, необхідні для їх перехоплення. Існує глобальний дефіцит», — заявив радник Зеленського з питань радіоелектронної боротьби Сергій Бескрестнов.
За інформацією джерел Bloomberg, знайомих із ситуацією, європейські запаси ракет-перехоплювачів PAC-2 та PAC-3 для систем Patriot перебувають на мінімальному рівні. Національні військові часто не хочуть передавати їх Україні без твердих гарантій США щодо поповнення запасів.
Певне поліпшення ситуації очікується приблизно через рік, коли Україна почне отримувати ракети, замовлені для виробництва в Європі.
Зокрема, Київ має отримати 600 ракет PAC-2 німецького виробництва у 2027–2028 роках. Наприкінці жовтня також оголосили про нову угоду щодо виробництва PAC-3 у Польщі.
Однак інші ініціативи поки не дали очікуваного результату. Обіцянка Трампа дозволити виробництво ракет-перехоплювачів в Україні досі не реалізована. Не просунулася належним чином і програма п’яти найбільших європейських країн за оборонними витратами, які ще в лютому оголосили про розробку дешевших систем ППО.
Бескрестнов назвав цей проєкт складним через участь великої кількості держав.
«Ми можемо виготовляти двигуни, ракети, пускові установки. Але це не означає, що зрештою це спрацює, бо ми все ще залежимо від компонентів, які виробляються деінде», — пояснив радник президента.
Україні також складно замінити американські розвідувальні можливості. Дані США допомагають відстежувати пересування російських військ, визначати цілі та завчасно попереджати про повітряні атаки.
Особливо важливими є оперативні попередження про балістичні удари.
У жовтні Україна тимчасово перестала отримувати від США попередження про балістичні ракети, що наближалися. Підтримку відновили після звернення українських чиновників до Вашингтона.
Європейські держави поки не мають можливостей, співмірних з американськими, щоб повністю перебрати на себе ці функції.
Ще однією вразливою сферою залишається супутниковий зв’язок. Системи Starlink компанії SpaceX є основою військової логістики України та забезпечують роботу безпілотників, зокрема під час ударів на середніх дистанціях.
Наскільки важливою є ця залежність, стало особливо помітно минулого місяця, коли швидкість з’єднання штучно обмежили. Власник компанії Ілон Маск пояснив це суперечкою з Україною щодо умов надання послуг.
Європейський проєкт Bromo, який має стати альтернативою Starlink, досі очікує на схвалення антимонопольного органу. Ініціатива також зіткнулася з опором профспілок і постачальників.
Американські військові супутники, крім забезпечення зв’язку, допомагають Україні завчасно отримувати інформацію про російські ракетні удари та визначати цілі для ураження. Європа має власні космічні ресурси, однак їхньої кількості та потужності недостатньо, щоб повністю замінити американські можливості.
Після здобуття незалежності Україна вивела на орбіту лише кілька мінісупутників за допомогою іноземних запусків. Власної повноцінної космічної програми, здатної забезпечити альтернативу Starlink або навіть російській системі «Рассвет», країна не має.
Bloomberg наголошує: навіть якщо Україна зможе пристосуватися до скорочення американської допомоги, це не означає, що наслідки будуть незначними.
Найбільші ризики пов’язані з нестачею засобів протиповітряної оборони, обмеженими можливостями розвідки та залежністю від супутникового зв’язку. Європа поступово розвиває власні альтернативи, але поки не готова повністю перебрати на себе американські функції.
Додаткове занепокоєння викликає можливість того, що ослаблений усередині країни Трамп активніше шукатиме домовленостей із Москвою та посилюватиме тиск на Київ.
Раніше оглядач The Guardian Саймон Тісдалл писав, що перемога демократів на проміжних виборах до Конгресу поставила під сумнів політичну непереможність Трампа. На його думку, ослаблення позицій президента може зробити його поведінку на міжнародній арені більш імпульсивною та небезпечною для України.
Поразка Дональда Трампа на проміжних виборах у США може зробити американського президента ще менш передбачуваним партнером для України. Володимир Зеленський та європейські союзники вже оцінюють ризики повного припинення американської допомоги та шукают...
Президент США Дональд Трамп розраховує зустрітися з главою Китаю Сі Цзіньпіном і російським диктатором Володимиром Путіним під час саміту Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС) у Китаї. Американський лідер назвав дві теми, які мож...
