Приєднуйтесь
Приєднуйтесь
США і Китай лишаються найбільшими торговими партнерами один для одного: минулого року товарообіг між двома країнами становив майже $700 млрд, що є новим рекордом. Водночас температура двосторонніх відносин впала так низько, що оглядачі та експерти говорять про повноцінну холодну війну між Вашингтоном і Пекіном. Вона відбувається в багатьох вимірах – дипломатичному, торговому і технологічному, особливо в питанні напівпровідників.
Liga.Tech підготувала матеріал про причини, перебіг та наслідки "війни чипів" для глобальної економіки.
Значною мірою лідерські позиції США в світі ґрунтуються на її першості в сфері високих технологій. Проте вона вже не є такою беззаперечною: КНР захопила лідерство в 37 з 44 сегментів, згідно зі звітом Австралійського інституту стратегічної політики.
Проблема в тому, що свій прогрес Китай хоче використовувати не тільки для посилення своєї частки на глобальному ринку, а й для нарощування військової сили. Президент Сі Цзіньпін хоче перетворити НВАК у збройні сили "світового класу" до 2049 року – якраз на сторіччя встановлення влади комуністів у Піднебесній. Сюди входить розробка гіперзвукових ракет, автономних збройних модулів та використання штучного інтелекту в низці напрямків, включно з радіоелектронною боротьбою.
Технологічні досягнення Китаю були б неможливими без навчання вчених у західних університетах і – що найголовніше – імпорту напівпровідників зі США та їхніх партнерів. Тому Вашингтон серйозно зібрався перекрити цей канал.
Перехід від політики співпраці до стримування КНР розпочався не вчора. Ще в 2016 році адміністрація Барака Обами заборонила продаж напівпровідників китайській компанії ZTE через звинувачення у порушенні режиму санкцій проти Ірану. Виробник смартфонів ледь не розорився: його врятувала домовленість з адміністрацією вже наступного президента про відновлення співпраці з американськими постачальниками в обмін на сплату штрафу.
За каденції Трампа Міністерство торгівлі заборонило американським компаніям продавати мікросхеми, обладнання і програмне забезпечення корпорації Huawei. Підставами знову стали звинувачення виробника смартфонів у порушенні санкційної політики США і створення загроз її національній безпеці.
Справа не обмежилась тільки Штатами: тайванська TSMC, Велика Британія та низка інших країн обмежили доступ високоякісних мікросхем до Китаю, аби завадити спробам останнього "підім'яти" під себе ринок 5G. З подання Вашингтону в чорний список потрапили виробники суперкомп’ютерів Sugon і Phytium. Обмеження торкнулись також найбільшого китайського виробника мікроелектроніки SMIC.
В керівництві Китаю прекрасно знали про свою вразливість та вдавались до спроб її подолати. В 2015 році Сі Цзіньпін представив грандіозну десятирічну програму Made in China 2025, яка передбачала скорочення частки імпорту в мікросхемах з 85% до 30%. Китайські корпорації закликали активніше співпрацювати з транснаціональними корпораціями на кшталт IBM, якщо ті погодяться надавати технології в обмін на доступ до ринку Піднебесної. Частиною цієї стратегії також мала стати купівля чи злиття з компаніями високотехнологічного сектору в Європі, Азії та Північній Америці. Крім того, КНР переманювала до себе іноземних спеціалістів за допомогою кратно більших зарплат і бонусів.
Останніми роками Китаю дійсно вдалось побудувати технологічну екосистему з компаніями Huawei, ZTE та Xiaomi, яка заявила про себе в галузі телекомунікацій, смартфонів та різних гаджетів. Зокрема, китайські компанії пропонували послуги з впровадження 5G.
Однак завдання переходу на самозабезпечення Китаю напівпровідниками провалилось. В 2020 році внутрішнє виробництво забезпечило тільки 16% попиту, а якщо виключити підприємства іноземних компаній, що працюють на китайській території, ця цифра становитиме всього 6%.
Адміністрація президента Джо Байдена посилила стратегію обмеження доступу Китаю до напівпровідників та пов’язаних технологій. В жовтні минулого року Білий дім запровадив низку обмежень, серед яких необхідність для американських постачальників отримувати спеціальну державну ліцензію, щоб продавати передові розробки китайським підприємствам чи приватним особам. В медіа ці заходи назвали одними із найбільш суттєвих заходів США в їхньому технологічному протистоянні з Китаєм.
Крок був досить ризикованим, оскільки інші компанії могли б поспішити зайняти нішу, звільнену США. Таким чином, Вашингтон міг не завдати суттєвої шкоди головному конкуренту і завдати серйозних збитків власним компаніям. Проте Нідерланди та Японія, які мають найбільш передові технології виробництва мікросхем, погодились долучитись до обмежень. 30 червня перша підтвердила, що експортний контроль набуде чинності з 1 вересня. Саме голландська ASML є єдиною компанією, яка може надати фотолітографічне сканерне обладнання останнього покоління.
Також Байден ще в грудні 2020 року підписав угоду з TSMC про будівництво заводу вартістю $40 млрд в штаті Аризона. Компанія Samsung в обмін на податкові пільги планує інвестувати $191 млрд в будівництво 11 нових фабрик у штаті Техас. Крім того, Білий дім виділив $280 млрд на розвиток нових фабрик і досліджень в області чипів, робототехніки і штучного інтелекту.
Китайські компанії вже відчули перші наслідки кроків США. Згідно з даними Головного митного управління Китаю, за перші п’ять місяців цього року імпорт мікросхем скоротився майже на 30% проти того ж періоду 2022 року.
Звісно, далеко не всім технологічним гігантам сподобалась політика Байдена – занадто вже великим і "жирним" є ринок КНР. CEO Nvidia Дженсен Хуанг заявив, що обмеження можуть завдати "величезної шкоди" технологічній галузі. Річні доходи його компанії від Китаю і Гонконгу "просіли" на 20%.
Деякі експерти також побоюються, що це може негативно вплинути на подолання глобальної кризи напівпровідників. Вона почалась у 2019 році і поглибилась на фоні пандемії в 2020-му році. Втім вже є пропозиції її подолання, зокрема від українських вчених. У компанії GlobalLogic розповіли про аналіз виготовлених мікрочипів за допомогою математичних алгоритмів та Machine Learning. Це вирішує декілька ключових питань: зменшення відсотка браку та робота зі "сплесками" браку на технічних лініях, перехід на новий техпроцес та налагодження вже наявних і створення нових мікрочипів.
Офіційний Пекін не став приховувати свого роздратування політикою Байдена. Чиновники компартії звинуватили США в спробах "придушення" Китаю, а також закликали Японію та інші країни припинити обмеження. Самі ж китайські компанії прагнуть купувати технології через посередників або на чорному ринку, що стрімко набирає обертів. Чи зможе задовольнити контрабанда апетити КНР – питання дуже дискусійне.
Варто зауважити, що наразі батько винахідника перебуває у Москві, де у якості спікера візьме участь у "Форумі майбутнє 2050", 9 – 10 червня. "Думаю, він – дуже вражаюча і стійка людина, він це довів", – сказав Маск-старший про Путіна.
Чеські правоохоронці зʼясували, що їхній громадянин, який раніше звернувся до влади, аби йому допомогли розірвати контракт із російської окупаційною армією, виявився засудженим до увʼязнення. Про це повідомила чеська поліція, передають Патріоти України...
