Риторика президента США Дональда Трампа та зміни у глобальній безпековій політиці підштовхують Німеччину до масштабного посилення власної армії та боротьби за статус головної військової сили Європи. Про це розповів аналітик Центру політичних студій "Доктрина", виконавчий директор ГО "Коло європейського діалогу", експерт Українсько-Польської Медіа Платформи Анатолій Курносов у спільному проєкті Еспресо і Slawa.tv "Український фокус. Ранок", передають Патріоти України.
"Раніше критика Європи від президента Трампа була правильною. Справді, що ще за першої каденції Дональда Трампа він тиснув на своїх європейських партнерів і союзників по НАТО, щоб вони збільшили витрати на оборону. Тоді деякі європейські члени НАТО не виконували навіть норму у 2%. До речі, почали вони збільшувати витрати на оборону ще тоді. Знову ж таки, можна також зрозуміти критику Трампа Німеччини щодо енергетики, адже, енергетична політика Берліна вже під час російської повномасштабної агресії буда не стабільно. Тоді Німеччина закривала останні свої атомні електростанції, що призвело до росту цін на електроенергію", - пояснив Курносов.
За словами експерта, напружена риторика між США та Німеччиною є частиною дипломатичної гри та водночас стимулює Європу посилювати власну безпеку. Він зазначає, що Німеччина суттєво змінила свою політику й прагне стати провідною військовою силою Європи.
"Риторика між США та Німеччиною є певною дипломатичною грою. Оскільки, перед війною в Ірані, США навіть не поставили до відома своїх європейських партнерів, хоча всі очікували такого розвитку подій. Це викликало негативну оцінку у Європі. Німеччина засвоїла цей урок і дійсно її політика дуже змінилась за цей час. Фактично, Німеччина змінюється в рамках до 1939 року, вони намагаються стати найбільшою мілітарною силою у Європі. Тобто, політика Дональда Трампа можливо й часто образлива у риториці, але послуговує стимулом для Європи посилювати власні можливості", - додав він.
Україна за роки повномасштабної війни створила модель ведення бойових дій, яка може стати цінним досвідом для Сполучених Штатів. Особливо американських експертів вражає здатність України швидко адаптуватися до нових загроз, розвивати власні технології ...
Очільник Національного антикорупційного бюро Семен Кривонос міг розглядатися як один із кандидатів на посаду генерального прокурора України. Водночас, за словами колишнього прокурора САП Станіслава Броневицького, Кривонос нібито відмовився від відповід...
