Тимчасові перебої в роботі Starlink в Україні знову порушили питання залежності армії від технологій, контроль над якими перебуває в руках приватних компаній. Історик і військовий експерт Пітер Каддік-Адамс у колонці для The Telegraph порівняв цю ситуацію з помилками союзників під час Другої світової війни, передають Патріоти України.
На його думку, надмірна залежність від однієї системи зв’язку чи розвідки може створити небезпечну вразливість навіть для технологічно розвинених армій.
Starlink, супутникова система компанії Ілона Маска, забезпечує зв’язок у віддалених районах і поблизу лінії фронту. Українські військові активно використовували її для координації дій та управління операціями. Окремо застосовувалася військова система Starshield.
Перебої з доступом до супутникового зв’язку на тлі публічних суперечок за участю президента США Дональда Трампа спричинили дискусію про те, хто ухвалює рішення щодо використання цих технологій і наскільки Україна залежить від них.
Зауваження Маска та повідомлення джерел у медіа щодо обставин обмежень лише посилили питання про надійність такої моделі.
Водночас у Європейському Союзі заявляли про плани розширювати власні супутникові комунікаційні можливості. На думку Каддік-Адамса, ця ситуація нагадує історичне суперництво держав за контроль над стратегічними комунікаціями.
Історик наводить приклад Арденнської операції — останнього великого наступу нацистської Німеччини на Західному фронті, який розпочався в грудні 1944 року.
11 грудня того року Адольф Гітлер представив вищим офіцерам СС план наступу через Арденнські ліси. Німецькі війська завдали несподіваного удару по позиціях англо-американських сил.
Союзники не змогли вчасно оцінити масштаб загрози, хоча окремі військовополонені попереджали про підготовку наступу. Німецька бронетехніка прорвала оборону, спричинивши значні втрати й дезорганізацію. За наведеними в матеріалі даними, загинули майже 20 тисяч солдатів союзників.
Після битви командування почало з’ясовувати, чому розвідка не змогла вчасно виявити небезпеку.
Одним із ключових джерел розвідувальної інформації союзників був Блетчлі-Парк — британський центр дешифрування німецьких повідомлень, де працювали тисячі фахівців, зокрема математик Алан Тюрінг.
Розшифровані дані, відомі під назвою Ultra, допомагали союзникам проводити військові операції, протидіяти німецьким підводним човнам і планувати висадку в Нормандії.
Однак, як пояснює Каддік-Адамс, під час зміни німецьких шифрів виникали перерви в розшифруванні повідомлень. Через накопичення нерозібраних даних аналітики не завжди могли правильно визначити пріоритети. Додатковою проблемою стала зимова погода, яка ускладнювала аерофотозйомку.
Водночас інші ознаки — переміщення німецьких військ залізницею, радіоперехоплення та свідчення полонених — вказували на можливу підготовку масштабної операції.
На думку історика, союзники надто покладалися на один основний канал розвідки й помилково сприймали брак прямих доказів як свідчення відсутності загрози.
Каддік-Адамс вважає, що ситуація зі Starlink має стати застереженням для України, Великої Британії та країн ЄС. Залежність від критично важливих оборонних технологій іноземного виробництва може обмежувати можливості держав у момент, коли зв’язок стає особливо важливим.
Створення власних систем потребуватиме додаткових коштів і часу, що створює труднощі для оборонних бюджетів. Проте відсутність альтернатив може зробити армії вразливими до раптових змін у доступі до технологій.
Ілон Маск заявляв, що Starlink має залишатися цивільною системою й не використовуватися для наступальних ударів. За його словами, військове застосування супутникової мережі може зробити її ціллю для Росії та створити ризики для космічної інфраструктури.
Маск також попереджав, що удари у відповідь по супутниках можуть призвести до утворення великої кількості уламків на орбіті, що ускладнить подальше використання космосу.
Головний висновок історичної паралелі полягає в тому, що навіть найефективніша технологія не гарантує безпеки, якщо від неї залежить надто багато. Для України та її партнерів питання розвитку альтернативних систем зв’язку й розвідки стає не лише технологічним, а й стратегічним.
Голова Офісу президента щосили намагався стримати гнів під час переговорів зі спеціальним посланником президента США Дональда Трампа Стівом Віткоффом, який пропонував відновити транзит російського газу та нафти через Україну, оповідає Le Monde розпові...
Росія може ще певний час демонструвати готовність до переговорів щодо завершення війни проти України, хоча перспективи реального прогресу до кінця зими залишаються невизначеними. На думку оглядача Bloomberg, Володимир Путін може розраховувати, що за це...
