"Так, наша роль - роль спартанців. У нас не може більше бути ролі мирної тихої країни", - Олена Кудренко

"Ось тут вже цікавіше. Ось тут нам по дорозі. Ось тут і нам, попри всі наші втрати - вигідно. Вигідно нарешті змінюватись. Вигідно будувати власну армію, та ще й яку! Вигідно відокремлюватись від росії, як від незручного гальма у нашому подальшому розвитку. Вигідно бути інформаційно на перших шпальтах газет, бо нарешті про нас почули. Що Україна - це не "гдє-то в рассії".

Так, наша роль - роль спартанців. У нас не може більше бути ролі мирної тихої країни - бо нас прийшли вбивати. Так, ми - форпост. Так сталося, що ми - ворота до Європи, які повинні бути зачиненими для росії, і хтось же повинен тримати їх зачиненими. Так сталося, що це МИ.

Це досить непогана репутація - держави-воїна. Непокірної держави, талановитої. Зараз мова не про культуру - ви бачили, що наші хлопці видумують з тієї зброї, що нам поставляють? Вони нам зброю - а ми їм ідеї, як ще можна її використати. Що ще можна з нею зробити.

Це наша місія - доводити, що добро має перемагати зло. Коли ми переможемо, то дамо надію багатьом народам на те, що так і має бути. Що добро сильніше. Що все буде добре, якщо ти правий, якщо ти борешся. Ми приклад для Молдови, для Грузії, для тих, хто зараз під прицілом у темної частини цього світу (країн-терористів). Нам допомагають - а ми своєю спиною прикриваємо мільйони європейців. Це вже - реальні строінки історії, в якій ми - Герої.

"Be brave like Ukraine" - кажуть вони. Будь таким же сміливим, як Україна.

Південна Корея, Ізраїль, ми - це не тільки тягар, жити поряд з агресорами. Це РОЛЬ. Це величезний вклад в світову безпеку. І за те, що ми його робимо - ми просто зобов'язані стати іншими.

Я більше ніколи не хочу чути "бідна-нещасна... За що це все нам?... Пережили те - переживемо і це..."

До біса це ниття.

Україна - азартна, зухвала, шалена, наполеглива, незламна. Країна, яка поставить крапку на агресії росії, яка закриє кришку на її труні.

Може бачили коротеньке відео - сільский чолов'яга десь знайшов російський снаряд, металевий. Тащить його додому. Його зупиняють військові:

- Ти що?? А ну віддай, це не іграшка!

- Мені "нада".

- Що тобі "нада"??

- Мені це "нада". У хазяйстві "нада". Не віддам...

"Нада", і все. Хоч вбий. І Україні теж "нада" - відвоювати своє місце під сонцем, бажано краще, ніж було. І нехай росіяни посунуться.

***

На фото - польовий душ з використаної ATGW NLAW. Багаторазовий. Писали, що шведи та британці були вражені".