Таких злочинів не чинили навіть нацисти: Нарком держбезпеки СРСР видав наказ 23 червня, але на місцях масові розстріли в'язнів "чекісти" розпочали ще в перший день війни

2072 особи розстріляли у трьох в'язницях Львова протягом 22–24 червня 1941 року, до 28 червня кількість страчених перевалила за 4500. Всього у перші дні війни працівники НКВС ліквідували близько 25 000 в'язнів лише в Україні

Подив і жах на обличчі львів'янки, яка щойно увійшла у двір в'язниці. 3 липня 1941 року, м Львів. Архів ЦДВР

У квітні 1941-го в УРСР діяло 62 в'язниці, з них 26 тюрем у Західній Україні. Тюрми були переповнені в'язнями - в них утримували 72 тис. 768 людей. Там сиділи політики, релігійні діячі, представники інтелігенції, колишні чиновники та військові, "куркулі", активісти національно-визвольного руху, кримінальні злочинці та арештовані за різні побутові злочини. Українці, поляки, євреї, зазначають Патріоти України.

Нарком державної безпеки Всеволод Меркулов СРСР видав наказ, в якому йшлося про терміновий облік усіх в'язнів у тюрмах. Мали провести розподіл на тих, що підлягають депортації в концтабори ГУЛАГу і тих, кого необхідно розстріляти.

У багатьох містах Західної України після сильних нацистських бомбардувань місцеві очільники НКВС самостійно почали знищувати в'язнів. Прокурор Львівської області Леонтій Харитонов санкціонував страту політичних в'язнів – священиків, підозрюваних у причетності до ОУН, колишніх українських військових.

Трупи розстріляних у камері в'язниці на Лонцького. Львів 1 липня 1941 року. Деякі такі камери німцям довелося замурувати, щоб уникнути епідемії. Повторну ексгумацію провели в лютому 1942 року, коли вдарили морози. Архів ЦДВР22 червня у Львівській в'язниці №1 виконали вироки щодо 108 осіб, які були засуджені до вищої міри покарання. 23 червня місцеві органи НКВС розпочали розстріли ув'язнених в усіх тюрмах Львова. Всього, у в'язницях Львівської області 22-28 червня розстріляно 4 тис. 591 людину.

Спочатку застосовували звичну для НКВД практику: індивідуально, в спецкамері, постріл в потилицю. Коли наближався фронт, а плани не були виконані - розстрілювали масово: зганяли в'язнів в камери підвалів і через дверцята для передачі їжі стріляли з автоматичної зброї.

А в останні дні - кидали в камери гранати. Або відкривали двері камер; в’язні виходили в коридор, гадаючи, що їх відпускають, і в цей момент нещасних розстрілювали з автоматичної зброї.

Тіла вивозили вантажівками і ховали в спецмісця, які сьогодні поступово відкривають археологи. Однак перед приходом німців чекісти, поспішаючи, ховали вбитих у дворах і підвалах в'язниць.

Відбувалося також і знищення евакуйованих в'язнів в центрально-східних областях України - в пересильних в'язницях Умані, Києва та Харкова, щоб уникнути повстань і масових втеч під час депортації.

Заслуговує на окрему увагу Заліщицька трагедія на Тернопільщині. Там з військово-тактичних міркувань було зруйновано залізничний міст через Дністер, НКВДісти не розгубились - а з обох берегів пустили два ешелони по сім вагонів із в'язнями (14 вагонів, кожен з 50-70 арештованими).

НКВД вирішив проблему швидко: вагони облили пальним, підпалили і скинули в річку. Береги Дністра тут дуже високі і круті - не вижив ніхто.

Звичайно, радянська пропаганда «повісила» всі ці злочини на нацистів (як, втім, і розстріли польських військовополонених), і, на жаль, ці міфи широко розповсюджені навіть сьогодні й підтримуються московською пропагандою.

Західна громадськість пережила шок від побаченого. Адже такого не робили поляки на початку Другої світової в 1939-му (тоді в'язниці відкрили та звільнили всіх політичних в'язнів, і навіть попереджали їх про те, що рухатися потрібно виключно на схід, оскільки у прифронтовій зоні колишніх в'язнів можуть і розстріляти).

Згодом, в 1944-му таке не зробили і нацисти (адміністрація залишала живими в'язнів концтаборів перед приходом союзників). І це страшне у своїй безглуздості масове вбивство заарештованих стало одним з головних чинників укорінення антирадянських позицій тодішнього і наступних поколінь в Західній Україні.

Дещо більше про все це можна прочитати у статті наукового співробітника Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» Ігоря Дерев'яного.

Російський винищувач Су-35 впав у Охотське море

субота, 31 липень 2021, 17:34

У "не имеющего аналогов в мире" літака відмовив двигун. Літак впав у Охотське море, льотчик катапультувався. Його оперативно знайшла пошукова група та доставила на аеродром. Загрози здоров'ю пілота немає. Як уточнюють військові, під час виконання плано...

"В Росії обговорюються абсолютно нацистські речі щодо фізичного винищення українців... У них є бажання наср*ти нам під двері 30-річчя Незалежності" - московський кореспондент

субота, 31 липень 2021, 17:10

Останнім часом Росія серйозно активізувала заходи щодо гібридної агресії проти України. Президент РФ Володимир Путін опублікував статтю, в якій доводив тезу про те, що українці і росіяни є "одним народом". Заступник спікера Держдуми РФ Петро Толстой не...