Тепер 24 червня: "Чому Путін так поспішає з проведенням параду", - Портников

Про це у своєму блозі пише журналіст Віталій Портников, передають Патріоти України.

Чому Путін так поспішає з цим парадом? Адже навіть у його рішенні, схоже, немає жодної впевненості щодо безпеки заходу. Російський президент досі не визначився стосовно термінів проведення референдуму з конституційних змін. А саме цей референдум має надати йому можливість для збереження влади в Росії на необмежений час ‒ здавалося б, куди важливіший захід, ніж парад. І акція «Безсмертний полк», яка в останні роки стала невід'ємною частиною російського пропагандистського ритуалу, пов'язаного з війною, теж перенесена і в один час з парадом не відбуватиметься. У чому ж справа?

А в тому, що Путіну, впевнений, потрібний цей парад. Парад ‒ не менший, а навіть більший доказ його легітимності, ніж якийсь там референдум. Референдум все одно проведуть, хоч поштою, якщо потрібно буде, результати підтасують, Путіна переоберуть, незадоволених розженуть, все буде добре. А ось парад...

Путіну, думаю, дуже важливо бути 24 червня 2020 року на тій же площі, на якій 24 червня 1945 року був інший кремлівський правитель ‒ Йосип Сталін. Якщо вже не вийшло 9 травня, то і 24 червня ‒ непоганий день, тому що так вимальовується пряма лінія наступності, від генералісимуса до чекіста, від правителя до правителя.

І якщо вже будувати Радянський Союз без комунізму, то чому б не скористатися сталінським досвідом? Адже і більшовицький вождь, коли почалася війна, миттю забув про комунізм, натомість згадав про Росію і навіть про Україну. І закликав співвітчизників захищати не партію, а Батьківщину. І навіть називав їх, заляканих і розтерзаних, «братами й сестрами». Ось і у Путіна такі ж «брати й сестри», нехай дивляться парад.

Тому що ніякої іншої ідеології, окрім звироднілої у «побєдобєсіє» пам'яті про перемогу, впевнений, у Путіна для своїх підданих немає, нічого його з ними не об'єднує. Навіть боротьба з пандемією, як бачимо, не об'єднала: правитель сховався в одній зі своїх резиденцій і не показується. А москвичі гуляють за графіком.

Ну і ще, звичайно, Крим. Це теж ‒ від Сталіна. Теж бажання бути «збирачем земель». Сталін на параді 24 червня 1945 року був правителем, який не тільки війну виграв, але й територію своєї імперії розширив, перетворив половину Європи на радянську вотчину, приєднав до Радянського Союзу території інших країн, не цікавлячись їхньою згодою. І не тільки згодою переможених, а й згодою звільнених від нацизму.

Путіну, напевно, теж дуже хочеться так. Тому він і почав із Криму. Парад і Крим ‒ два стовпи, на яких, схоже, тримається його режим та його уявлення про владу.