"Тесть вийшов у гараж, тому вижив": У Бородянці під завалами будинку опинилась сім'я викладача, рідні ще сподіваються на диво

У Бородянці під Києвом волонтери і рятувальники продовжують розбирати завали будинків, зруйнованих після російських авіанальотів ще на початку березня. Під ними знаходять загиблих людей. Але рідні до останнього сподіваються, що ще є ті, хто вижив. Серед тих, хто опинився під завалами розбомбленого будинку на вулиці Центральній, сім'я Бобровських – мама Галина, батько Марко і син Максим. Майже місяць російські загарбники не давали змоги людям підігнати техніку та розпочати рятувальні роботи. Докладніше про це у матеріалі, який Патріоти України пропонують вашій увазі.

Ворожі літаки йшли на низькій висоті

Трагедія у Бородянці Київської області сталася 2 березня. Вранці російські пілоти здійснили авіаналіт на головну вулицю у цьому населеному пункті – Центральну. За розповіддю очевидців, літаки йшли на низькій висоті й скидали бомби на багатоповерхові будинки.

В результаті панельки було зруйновано. Сім'я Бобровських проживала у будинку № 359. "Того ранку мої теща і тесть якраз перебували в квартирі Бобровських. Тесть за п'ять хвилин до бомбардування вийшов у гараж, а теща і Бобровські збиралися спускатися в підвал. Точно ми не знаємо, чи встигли вони туди піти, чи ні", – розповідає друг сім'ї Роман Онікієнко.

За його словами, це був уже не перший авіаналіт на Бородянку. Того ранку на низькій висоті летіли два російські літаки – один із них точно скидав бомби на всі будинки на вулиці Центральній, а другий його супроводжував.

"Бомби поцілили і в цей 9-поверховий будинок, середні секції впали. Мій тесть дивом вижив, він був за 50 метрів від будинку, його відкинуло вибуховою хвилею. Після цього він прийшов до нас, усе розповів. Зв'язку з тими, хто був у будинку, не було весь цей час", – розповідає Роман.

На цій вулиці точилися важкі бої між нашими тероборонівцями та російськими окупантами, під обстрілом розбирати завали було неможливо. А потім росіяни навмисно не давали техніці підійти до цих будинків. Із ними намагалися домовитися, але все марно. Тільки коли окупантів вигнали з Бородянки, люди змогли розпочати розбирання.

Власник крана підняв ціну

Марко Бобровський працював заступником директора ліцею "Універсум". Його дружина Галина була лікарем-терапевтом амбулаторії сімейної медицини у Бородянці, син Максим – студент.

Співробітники ліцею весь місяць непокоїлися за долю свого колеги Марка Володимировича та його рідних. Щодня друзі на сторінці ліцею запитували: "Чи є новини?" Але новин не було.

Тільки коли російські окупанти покинули Бородянку, стало можливо займатися розбором завалів. Наразі у Бородянці працюють волонтери, співробітники ДСНС як області, так і Києва. Проблема лише з важкою технікою.

За словами Романа, у Бородянці зараз біля кожного будинку стоять крани, які по частинах намагаються розібрати завали. Складність робіт у цій багатоповерхівці полягає в тому, що на висоті зависли панелі, які можуть впасти будь-якої миті. Їх треба зняти. Друзі та колеги Бобровських зібрали гроші на оренду крана, однак в останній момент власник підняв ціну – до 70 тис. грн за два дні роботи.

Таке інакше, як мародерством, не назвеш. Наразі завали вирішили розбирати без крана. "Сьогодні вже визначилися, де може бути епіцентр, оскільки відчули запах. Залишилося пройти трохи, думаю, завтра вже рятувальники зможуть туди спуститися", – каже Роман.

Звичайно, кожен сподівається на диво, що його близькі живі. Але смерть людей лежить на совісті російських військових – тих, хто бомбив мирне місто, і тих, хто не давав змоги проводити рятувальні роботи. Це ще один воєнний злочин, який має бути розслідувано, а його винуватців – покарано.