Трамп хоче добувати нафту у Венесуелі: Експерти оцінили, наскільки це реально

Президент США Дональд Трамп заявив, що американські нафтові компанії витратять мільярди доларів на відновлення зруйнованої енергетичної інфраструктури Венесуели. Таку заяву він зробив після військової операції, яка призвела до захоплення президента країни Ніколаса Мадуро, передають Патріоти України з посиланням на ВВС.

"Ми збираємося залучити наші найбільші нафтові компанії — найбільші у світі — витратити мільярди доларів, відновити зруйновану інфраструктуру — нафтову інфраструктуру — і почати заробляти гроші для країни, — сказав Трамп під час пресконференції в суботу у своєму маєтку Мар-а-Лаго у Флориді. — Їм буде компенсовано витрати".

Венесуела володіє найбільшими у світі доведеними запасами сирої нафти, але має проблеми з видобутком через санкції, застарілу інфраструктуру та неефективне управління.

Заявлене Трампом оновлення нафтової промисловості буде практично безпрецедентним, але, як зазначає Bloomberg, він залишив без відповіді багато важливих питань.

Наприклад, про те, як відбуватиметься транзит влади, з ким США співпрацюватимуть, на яких умовах американські нафтові компанії зможуть повернутися до країни. І головне питання — кому дістанеться венесуельська нафта, якщо США вкладуть кошти в інфраструктуру, що була зруйнована багаторічними санкціями та поганим управлінням.

Трамп не обіцяв відправити американські війська для сприяння транзиту влади у Венесуелі, заявивши лише, що його уряд допоможе захистити і покращити нафтову інфраструктуру. Поки що незрозуміло й те, на кого США розраховують у Венесуелі. На пресконференції Трамп сказав, що держсекретар США Марко Рубіо вів переговори з віцепрезиденткою країни Делсі Родрігес. За словами Трампа, Родрігес, яка призначена тимчасовою президенткою Верховним судом Венесуели, висловила готовність зробити "все, що попросять США".

Однак, виступаючи на державному телебаченні вже після заяви Трампа, Родрігес назвала Мадуро "єдиним президентом Венесуели" і додала, що уряд готовий захищатися.

Трамп також сказав, що не розмовляв із лідеркою опозиції Венесуели Марією Коріною Мачадо, якій заборонили брати участь у президентських виборах 2024 року. Вона відіграла важливу роль у підтримці суперника Мадуро - Едмунда Гонзалеса. Саме Гонзалес, на думку опозиції, переміг на виборах у Венесуелі у 2024 році. Президент США заявив, що Мачадо "не має підтримки та поваги всередині країни", необхідних для управління Венесуелою.

Відродження нафтової промисловості

Аналітики та трейдери вважають, що відновлення критично важливої інфраструктури в країні може зайняти кілька років.

Низькі ціни на нафту — ще один стримувальний фактор, особливо з огляду на рівень інвестицій, які можуть знадобитися. Президент США неодноразово заявляв, що він цінує низькі ціни на нафту й бензин, оскільки прагне стримати інфляцію та розв'язати проблеми, пов'язані зі зростанням вартості життя. Ціни на нафту наприкінці 2025 року впали найбільше за останні 5 років.

План Трампа щодо Венесуели відповідає його широкому баченню енергетичного домінування США, за якого американські компанії не лише забезпечують рекордний видобуток нафти й газу всередині країни, а й впливають на світовий ринок.

Втім, обсяг відновлювальних робіт, які необхідно провести, просто величезний. Для відродження нафтової промисловості Венесуели компаніям доведеться відновити занедбану нафтову інфраструктуру країни, яка десятиліттями страждала від неефективного управління, корупції та браку інвестицій.

Мільйони людей залишили країну, зокрема кваліфіковані нафтовики, які зараз працюють у США, на Близькому Сході та у Європі. За оцінками експертів, лише для стабілізації існуючого виробництва знадобиться кілька мільярдів доларів на ремонт свердловин, електропостачання, водопостачання та ремонт експортної інфраструктури.

Венесуельська державна нафтогазова компанія PDVSA стверджує, що її трубопроводи не оновлювалися протягом 50 років, а вартість модернізації інфраструктури для повернення до пікових рівнів видобутку становитиме 58 мільярдів доларів.

Великі нафтові компанії

Неясно, наскільки нафтові гіганти, такі як Exxon Mobil Corp., Chevron Corp., ConocoPhillips та інші, готові вкладати значні суми грошей у країну, де діє тимчасовий уряд, підтримуваний США, без встановлених правових і фіскальних норм.

Компанія Chevron — єдина на сьогодні американська нафтова компанія, яка все ще займається видобутком і переробкою нафти у Венесуелі, заявила, що продовжить працювати "у повній відповідності з усіма відповідними законами та правилами", але не прокоментувала плани розширення.

ConocoPhillips повідомила, що стежить за розвитком подій у Венесуелі та їх потенційними наслідками для глобальних поставок енергоресурсів і стабільності, додавши, що "поки що передчасно робити припущення щодо майбутньої ділової активності або інвестицій".

Chevron перебуває у вигідній позиції, щоб допомогти розблокувати більше венесуельської нафти. Вона вже видобуває близько 20% нафти країни, працюючи протягом останнього десятиліття в рамках санкційного винятку, наданого урядом США.

Exxon і ConocoPhillips також мають досвід роботи у Венесуелі, проте залишили країну після націоналізації їхніх активів у середині 2000-х років попередником Мадуро — Уго Чавесом. За це вони досі мають право на компенсації на мільярди доларів.

Exxon раніше заявляла, що розгляне можливість інвестування у Венесуелу, але лише за наявності відповідних умов.

Аналітики вважають, що сильна економіка та вищі ціни на нафту в найближчі роки можуть також спонукати інші компанії, які поки що залишаються осторонь, переглянути можливість роботи у Венесуелі, якщо ситуація в країні почне стабілізуватися і їм запропонують концесії.

Франциско Мональді, директор з енергетичної політики Латинської Америки в Університеті Райса в Х'юстоні, вважає малоймовірним, що великі західні нафтові компанії братимуть участь у переговорах доти, доки в країні не буде досягнуто політичної стабільності та ясності в правових нормах.

Є сумніви, що інвестори поспішать до Венесуели, зважаючи на десятиліття нестабільності та масштаби інвестицій, необхідних у нафтовому секторі країни.

"Йдеться про величезні капітали. Лише для підтримання виробництва на поточному рівні до 2040 року знадобиться близько 65 млрд доларів, а для відновлення венесуельського виробництва до 2 млн барелів на день — понад 100 млрд доларів, — цитує Financial Times Шрайнера Паркера, аналітика енергетичної консалтингової компанії Rystad. — Це не те, до чого американські компанії прагнутимуть через кілька годин після втручання".

Невизначена ситуація з постачаннями

Ринок нафти також цікавиться, що тепер буде з постачаннями венесуельської нафти — у середині грудня США почали захоплювати судна, які транспортують нафту.

Трамп заявив, що нафтове ембарго залишається. Але вже зрозуміло, що він прагне, аби нова влада у Венесуелі відродила нафтову промисловість країни, повернувши її до колишніх висот середини ХХ століття. Тоді Венесуела була найбільшим експортером у світі та одним із засновників ОПЕК.

У суботу президент США заявив, не вдаючись у подробиці, що Америка продаватиме "великі обсяги" нафти нинішнім покупцям і додатковим клієнтам.

Трамп припустив, що доходи від продажу венесуельської нафти можуть допомогти фінансувати різні цілі — від відшкодування витрат уряду США в країні до компенсації нафтовим компаніям, які зіткнулися з перебоями в регіональній діяльності та конфіскацією активів.

Трамп пообіцяв, що про венесуельців, як усередині країни, так і за її межами, також "подбають".

За даними компанії Kpler, яка відстежує інформацію про судноплавство, нині Венесуела видобуває близько 800 тис. барелів нафти на день, що становить менше ніж 1% світового обсягу видобутку.

У разі скасування санкцій видобуток може зрости приблизно на 150 000 барелів на день протягом кількох місяців, але для повернення до рівня 2 мільйони барелів на день або вище знадобляться "масштабні реформи" та великі інвестиції з боку міжнародних нафтових компаній.

Також залишається питання щодо активів інших країн у Венесуелі. Іспанська Repsol, італійська Eni SpA та французька Maurel et Prom SA досі працюють у Венесуелі й є партнерами державної компанії Petroleos de Venezuela SA у нафтово-газових проєктах.

"Китайські компанії вклали значні кошти в інфраструктуру Венесуели (енергетика, телекомунікації), тому спроби виключити китайські інвестиції та операторів із країни можуть призвести до непередбачуваних наслідків", — сказав Міхал Мейдан, директор Китайської енергетичної програми Оксфордського інституту енергетичних досліджень.

Нафтовий потенціал Венесуели

Для видобутку нафти, якою володіє Венесуела — важкої, сірчистої сирої нафти — потрібне спеціальне обладнання та високий рівень технічної майстерності.

Сполучені Штати, найбільший виробник нафти у світі, здебільшого видобувають легку нафту, яка добре підходить лише для виробництва бензину. Важка сірчиста нафта, така як венесуельська, є дуже важливою для виробництва певних продуктів у процесі переробки, зокрема дизельного пального, асфальту та пального для заводів і іншого важкого обладнання. Дизельне пальне зараз у дефіциті в усьому світі — значною мірою через санкції щодо венесуельської нафти.

Повернення венесуельської нафти на світовий ринок може бути особливо вигідним для США: Венесуела географічно близька, а її нафта відносно дешева. Більшість нафтопереробних заводів у США були збудовані для переробки важкої нафти з Венесуели, і вони значно ефективніші при використанні венесуельської нафти порівняно з американською.