Трамп знав про ризики війни з Іраном: WSJ розкрила, які попередження отримував президент США

За кілька днів до початку війни з Іраном президент США Дональд Трамп отримав низку попереджень від американської розвідки, військового керівництва та віцепрезидента Джей Ді Венса. Про це пише The Wall Street Journal, передають Патріоти України.

Як зазначає видання, Трамп викликав до Овального кабінету тодішню директорку Національної розвідки Тулсі Габбард. Вона представила оцінки американських спецслужб щодо можливих наслідків атаки на Іран.

За даними WSJ, Габбард попередила, що ліквідація верховного лідера Ірану могла призвести до приходу до влади ще більш радикального режиму, який прагнув би отримати ядерну зброю.

Також розвідка прогнозувала, що Тегеран може спробувати якнайшвидше перекрити Ормузьку протоку, через яку проходить значна частина світових енергетичних потоків. Це могло б спричинити серйозну дестабілізацію світового енергетичного ринку.

Ще одним ризиком називали можливі удари Ірану по американських військових та союзниках США на Близькому Сході. На думку розвідки, це могло поставити під сумнів готовність Вашингтона захищати своїх партнерів.

Водночас Трамп отримував і зовсім інші оцінки. Високопоставлені американські чиновники та прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу переконували його, що Іран перебуває у найслабшому становищі за останні десятиліття.

На їхню думку, це створювало рідкісну можливість знищити іранську ядерну програму та водночас зміцнити репутацію Трампа як лідера, здатного забезпечити мир. Водночас залишалося питання, чи зможе масштабна військова операція справді призвести до падіння іранського режиму.

Проти поспішного початку війни виступали й представники американського військового керівництва. Вони попереджали Трампа про можливі втрати, проблеми із запасами озброєнь та зниження боєготовності американських сил, які й без того були перевантажені.

Обережніший підхід пропонував і віцепрезидент Джей Ді Венс. Він вважав, що Іран ще можна спробувати переконати відмовитися від ядерної програми шляхом переговорів.

Венс, за даними WSJ, визнавав, що дипломатичний шлях також був ризикованим, однак вважав його менш витратним і потенційно менш небезпечним, ніж війна з непередбачуваними наслідками. Крім того, іранська економіка вже перебувала під сильним тиском американських санкцій.

Якщо переговори провалилися б, Трамп отримав би, на думку Венса, додаткові підстави для швидкої масштабної військової операції.

Однак зрештою Трамп обрав військовий сценарій. Американські чиновники розповіли WSJ, що президента переконали представлені Пентагоном «рішучі» варіанти дій.

Міністр оборони Піт Гегсет, голова Об’єднаного комітету начальників штабів генерал Ден Кейн та глава Центрального командування США адмірал Бред Купер неодноразово доповідали Трампу про плани ударів по іранських цілях.

Серед цілей називали ракетні установки, радари, підприємства з виробництва озброєнь, сховища мін та військові кораблі. Загальний задум полягав у тому, щоб максимально послабити і паралізувати іранські збройні сили, поки Ізраїль завдаватиме ударів по керівництву країни.

Попри попередження представників американської системи національної безпеки, Трамп, за словами присутніх на зустрічах чиновників, не вважав ці ризики критичними. Він заявляв, що американські військові зможуть впоратися з проблемами, які виникнуть під час операції.

Гегсет і Кейн, як повідомляє видання, неодноразово запевняли президента, що американські сили зможуть впоратися з можливими ускладненнями.