Три пункти: У FT дізнались, про що Путін просив Сі Цзіньпіна на зустрічі

Кремлівський диктатор Володимир Путін на зустрічі з головою КНР Сі Цзіньпіном обговорив три ключові питання. Серед них: угода щодо "Сили Сибіру-2", відмова від участі у конференції, яку організовує Україна в Женеві, та розширення діяльності китайських банків у Росії. Проте переговори щодо газопроводу застрягли через цінові вимоги Китаю. Про це повідомляють джерела Financial Times.

Москва вважає вимоги Пекіна щодо ціни та обсягів поставок необґрунтованими. За інформацією британської газети, Китай прагне отримувати газ за цінами, близькими до російських внутрішніх, які суттєво субсидуються. Крім того, КНР хоче закуповувати лише частину запланованої потужності газопроводу, що становить 50 млрд кубометрів газу на рік.

Джерела FT звернули увагу на те, що голова "Газпрому" Олексій Міллер не був присутній у складі російської делегації під час візиту Путіна до Пекіна. За даними газети, у ще неопублікованому звіті великого російського банку "Сила Сибіру-2" була виключена з базового прогнозу для "Газпрому", що призвело до зниження очікуваного прибутку компанії майже на 15% у 2029 році, коли, за прогнозом банку, газопровід має запрацювати.

Також FT повідомляє, що Китай і Росія обговорюють можливість фінансування торгівлі компонентами для російської оборонної промисловості за участю одного або кількох китайських банків, що може викликати санкції з боку США.

Вашингтон звинувачує Пекін у підтримці російської оборонно-промислової бази через постачання верстатів, напівпровідників та інших товарів подвійного призначення. КНР заперечує ці звинувачення, називаючи торгові відносини з РФ "нормальними".

Вас може зацікавити:13 шкідливих сніданків, які поглинають вашу енергію та додають зайві кілограми

Крім того, FT зазначає, що 31 травня Китай оголосив про пропуск саміту щодо України у Женеві. За даними газети, угода щодо "Сили Сибіру-2" залишається невизначеною, а передбачуване співробітництво з китайськими банками буде меншим, ніж очікувала Росія.

Кремль та китайська влада не відповіли на запити FT прокоментувати цю інформацію, а "Газпром" відмовився від коментарів.