"Три сокири" допомагають військовим просуватись від Миколаєва в бік Херсона - ворога нищать ротами

За деякими даними, нові позиції українських військових приблизно за 20 кілометрів від сумно-відомої росіянам - Чорнобаївки, передають Патріоти України.

Віталій Кім, відомий всій Україні очільник Миколаївської обладміністрації, не любить зніматися на фоні руїн, у якій загинули тридцять сім людей. Та він підтверджує про рух українських сил вбік Херсона.

«В нас успіхи є, ворог несе шалені втрати там, є місця, де за три дні дві роти поклали на рівному місці, все це знаємо, вони там зараз збирають своїх двохсотих», - розповідає Віталій Кім.

Південний фронт рухається не так швидко, як хотілося б військовим, але за останні тижні окупований Херсон став на кілька кілометрів ближче.

«Ми рухаємося в зворотньому напрямку. В Миколаївській та Херсонські області лінія фронту зміщується в їхній бік. Час працює на нас, до нас прямує допомога, і успіх ми розвиваємо», - каже голова Миколаївської обласної військової адміністрації.

М-777 американська гармата, на яку дуже чекали на фронті, саме та допомога, яка дозволяє розвивати успіх і відсунути противника від наших міст. Хлопці називають її снайперською гвинтівкою калібру 155 міліметрів. За певних умов ця гармата може працювати, як високоточна зброя.

Якісна розвідка, злагоджена робота розрахунку, і гармата вражає ціль з першого пострілу - за багато кілометрів від позиції. Ворожа броньована машина більше нікуди не поїде.

Великий калібр та маленькі габарити - «три сокири», як ще називають цю установку, найлегша в світі гаубиця сто п’ятдесят п’ятого калібру. Перевага, яка зберігає життя. Розрахунок за лічені секунди може розгорнути її з похідного в бойове положення. І навпаки - швидко прийшов – швидко пішов. Встиг до того, як прилетіла «отвєтка».

Війна в примусовий спосіб підштовхує Україну переходити на натівський калібр. «Не секрет, що старі системи, була проблема і з зносом, і з боєприпасами, тому, коли партнери надали нам ці гармати, це ковток свіжого повітря, дійсно», - кажуть бійці.

Армія змушена форсованими темпами вчитися воювати іноземною технікою, яка відрізняється від української. Навіть запал снаряда тут має інший вигляд. Артилеристи вчились за кордоном, стандартний багатомісячний курс підготовки пройшли за лічені дні. «Наші партнери, це не передати словами їхній захват нашими Збройними силами, взагалі Україною, нашим спротивом. Ніхто не очікував, що ми це зможемо, і хто ми є насправді, ніхто не знав. Доходить до сліз у дорослих чоловіків, що вони не плече у плече з нами, що вони тут не воюють», - розповідає військовослужбовець ЗСУ.

Зараз до України прямує додаткова кількість важкої артилерії від союзників, але й Росія теж підтягує свої резерви. Окупанти женуть ешелони зі зброєю навіть з Далекого Сходу. Нашим союзникам треба усвідомити: гаубиці «три сімки» - лише незначна частина довгого списку сучасної зброї, який життєво необхідний українцям. Бо нам потрібно звільняти п’яту частину України, а не лише кілька кілометрів херсонського степу.