Тричі хотіли застрелити: Батько окупанта поскаржився, що його кинули в табір і ледь не вбили свої за спробу дізнатися про долю сина

Росіянин Іван Казмали підписав контракт з ВС РФ і добровольцем відправився на фронт, щоб знайти сина-окупанта, який брав участь у війні проти України і був визнаний зниклим безвісти 5 квітня. Та натомість він отримав числені переломи ребер, потрапив у російський концтабір та багато місяців був повністю відрізаний від світу, передають Патріоти України.

Історію чоловіка надрукували деякі ЗМІ країни-агресора. Проте більшість журналістів РФ відмовилися писати про Казмали та проігнорували благання його дружини про допомогу.

Син заручника Кремля – Денис Казмали – у 19 років підписав контракт з росармією. Через 4 місяці він повідомив батькам, що відправляється на навчання до Бєлгородської області. 19 лютого він востаннє вийшов на звʼязок, після чого зник. У квітні він був визнаний зниклим безвісти.

Щоб знайти сина, Іван Казмали також підписав контракт на два місяці і добровільно поїхав вбивати мирне населення України. Він дізнався, що Денис ймовірно загинув у боях за Харківщину. Проте правду йому ніхто так і не сказав.

На фронті Іван порушив правило – звʼязався по телефону з дружиною – за що його жорстоко побив командир батальйону.

"Зламав ребра і пробив легеню. Але щоб начальство не дізналося, що він зі мною зробив, він здав мене як коригувальника – того, хто передає відомості ЗСУ. І коли мене відвезли далі, то свої ж, росіяни, знову побили – до напівсмерті, настільки, що кульове поранення просто відпочиває. На мене точно танк проїхав", – розповів Іван.

Далі, за його словами, були місяці допитів, побоїв, погроз. Його дружині повідомили, що чоловік нібито зник безвісти, хоча він понад 2 місяці просидів у концтаборі і його військове керівництво це знали. "Мене три рази хотіли застрелити. Там поки будуть розбиратися, людину можуть сто разів. убити. З таких місць ніхто живий не виходить!", – сказав Іван.

У цей час чоловіку кілька разів пропонували повернутися на передову, але він був впевнений, що там його вбʼють свої ж, видавши це за загибель під час виконання бойового завдання.

Після того, як Іван вийшов з концтабору для військовополонених, він не розумів, чому його співслуживці не розповіли його дружині, що з ним трапилось.

"А ще кажуть, що "росіяни своїх не кидають". Виходить, кидають! Все життя боявся отримати від своїх кулю в спину. А тут, виходить, отримав ніж у спину", – зазначив він.

Зараз Казмали продовжує пошуки сина-окупанта. Він сподівається, що той потрапив у полон до ЗСУ, проте в Міноборони РФ не підтверджують цю інформацію. "Зараз наберуть по мобілізації 300 тисяч – і скільки таких же історій буде, як у мене? А скільки батьків їдуть туди шукати синів? Я не шкодую, що там був, ще раз поїду. Бій проходив там – мені потрібно туди", – ділиться росіянин.