"Це були їхні позиції. Наразі ми тут": Військові розповіли, як звільняли Старомайорське від росіян (відео)

Ще одне українське село під українським прапором. Українські морпіхи з 35-ї окремої бригади морської піхоти з побратимами 7-го окремого батальйону Арей Уда взяли Старомайорське. Окупанти чинили шалений спротив, але наші воїни змогли проломити оборону ворога, зазначають Патріоти України.

Поки наші морпіхи штурмували Старомайорське, мінометники прикривали побратимів фугасними мінами. Окупанти на цій ділянці чинять шалений спротив. Не охоче відступають і не часто здаються. Тому випалюють російську сарану артилерією.

Олексію на прізвисько Прораб 25 років. Хлопець не служив до війни в армії, в АТО не був. Працював на будівництві. Увесь досвід набуває з побратимами у полях. Рух наших військ ускладнюють ті ж мінні поля і щільність фортифікаційних споруд.

“Наші просування дуже важкі. Сильно заміновані поля. Боїшся стати, щоб яку розтяжку не зірвати, чи на міну не наступити. Ходимо по тропам”, - розповідає “Прораб”-військовослужбовець ЗСУ 35 ОБМП.

Довкола села здригається повітря. У полях стоїть канонада. “Йде артдуель, кидають касетні боєприпаси, АКБ, керовані авіабомби. Якось так до нас сюда долітає”, - сказав військовослужбовець “Гуцул”.

Російські гелікоптери шукають гармашів і піхотинців, розстрілюючи посадки. Попри важкі бої наші морпіхи - рухаються вперед. “Це були їхні позиції. Наразі ми тут”, - коментує військовослужбовець з позивним “Німець”.

Міф “рускіє своїх не кидають” - розвінчується у цих полях. У шанцях і на узбіччях лежать десятки тіл окупантів. Бої за Старомайорське були запеклі, важкі й тривалі у часі. Попри ворожу ешелоновану оборону -морпіхи і добровольці Арею її прорвали і звільнили село.