"Це не буде тривати вічно": Прорив ЗСУ у Курській області мав шокуючий вплив на росіян, - NYT

Незважаючи на переважну вогневу міць, росія вже кілька тижнів не може відтіснити українські війська назад через кордон, причому ця невдача є як результатом пріоритетів, так і нестачі особового складу. Шквал повітряних ударів, які росія завдала по Україні за останні два дні, використовуючи сотні безпілотників і ракет, став переконливим доказом «військової могутності» москви,передають Патріоти України.

Проте, незважаючи на всю цю вогневу міць, рф все ще бореться за повернення невеликого клаптика території в Курській області, яку Україна захопила на початку цього місяця. Днями її військові зіткнулися зі спробами київських сил прорватися в Бєлгородську область росії, пише The New York Times.

На думку західних офіційних осіб і військових експертів, причина того, що росія досі не змогла відбити найбільше іноземне вторгнення в свою країну з часів Другої світової війни, полягає не лише в кадровому забезпеченні і нестачі розвідданих, але й у пріоритетах. За словами західних чиновників і військових експертів, хоча вона і була захоплена зненацька наступом на Курськ, вона, як і раніше, має намір захопити Покровськ, місто, яке служить ключовим логістичним вузлом на східному Донбасі, і її керівництво неохоче відводить війська з цього фронту.

«Метою російського літнього наступу є щонайменше захоплення Покровська», — сказав полковник Маркус Райзнер, який курує розвиток військ в головній військовій академії Австрії і уважно стежить за війною в Україні.

За три тижні, що минули з моменту вторгнення під Курськом, офіційні особи кажуть, що повільні, але стабільні успіхи росії під Покровськом, якщо і відбулися, то незначні.

За словами полковника Рейснера, російські війська продовжують просуватися до Покровська, і «жодного послаблення російського імпульсу, спричиненого будь-якою передислокацією, не помітно».

Незважаючи на це, москва почала реагувати в Курську, нещодавно перекинувши туди тисячі своїх військ і погрожуючи відплатою.

«Українське вторгнення шокувало росіян», — сказав Крістофер Г. Каволі, генерал армії США і найвищий військовий командувач НАТО, виступаючи в Раді з міжнародних відносин 15 серпня.

Але він додав: «Це не буде тривати вічно. Вони зберуться з силами і відреагують відповідно».

Офіційні особи та експерти заявили, що російські війська в Курську не мали ні чисельності, ні досвіду, щоб швидко організувати оборону, коли українські війська блискавично перейшли кордон 6 серпня. Ті, хто воював, не мали достатньо зброї та іншого обладнання, щоб протистояти українцям.

Розвіддані, надані західними союзниками, дали Україні більш чітку картину розташування російських військ в регіоні, що допомогло вирішити, що можна захопити без особливого опору, про це заявив Микола Соков, колишній російський і радянський дипломат, який зараз є старшим науковим співробітником Віденського центру з питань роззброєння і нерозповсюдження в Австрії.

І спочатку не було очевидно, хто відповідає за російську реакцію. На сьогоднішній день саме на фсб — російське агентство безпеки, яке є правонаступником кдб, — а не на генеральний штаб Збройних сил росії, який відповідає за дії на сході України — покладено завдання керувати реакцією.

«Без чіткого командира російські війська більш реактивні і обережні, що дозволило українцям розширити свій плацдарм», — сказав Ральф Ф. Гофф, колишній високопоставлений співробітник ЦРУ, який служив у Східній Європі і колишньому Радянському Союзі.

росія розгорнула переважно резервні підрозділи і війська з районів на півдні і північному сході України, які не є частиною основного наступу москви на Покровськ. За оцінками американських офіційних осіб, росії потрібно щонайменше 50 000 військовослужбовців, щоб витіснити українські сили з Курська. Але вже зараз, за словами полковника Рейснера, російські підкріплення «помітно сповільнили» темпи просування України в регіоні. І, схоже, москва підрахувала, що відволікання достатньої кількості ресурсів для повного відбиття вторгнення з тактично незначної території не буде найкращим застосуванням її військової сили — особливо тому, що це змушує Україну витрачати свої власні ресурси на утримання захопленої нею території.