"Це розіграна російська карта": Ющенко розповів про найбільшу помилку НАТО і оцінив шанси України на вступ до Альянсу

Відмова дати Україні та Грузії План дій щодо набуття членства в НАТО на саміті в Бухаресті у 2008 році стала із найдраматичніших стратегічних помилок міжнародної політики останніх 30 років. Це дозволило РФ залишатися у статусі імперії. Таку думку висловив третій президент України Віктор Ющенко, який на той час очолював країну. В інтерв'ю "Телеграфу" він оцінив також шанси України в майбутньому все ж таки стати членом Альянсу, передають Патріоти України.

"Погляньте в розрізі новітньої історії. Позиція НАТО щодо України та Грузії під час саміту в Бухаресті у 2008 році — одна з найдраматичніших стратегічних помилок міжнародної політики останніх 30 років. Її можна порівняти з такою стратегічною помилкою, як згода зберегти за Росією статус ядерного держави за принципом правонаступництва після розпаду СРСР", – наголосив президент.

За словами Ющенка, водночас сталося ослаблення у сфері безпеки інших пострадянських держав, насамперед України.

"Це фатальна пара колективних рішень початку 1990-х і 2008 року: вони не дали СРСР остаточно померти. Під ними завжди лежало рішення про нову радянську окупацію. Тому що Росії де-факто дозволили залишитися на позиції імперії", – акцентував Ющенко.

"Цей успадкований статус "світової держави", зокрема, до речі, й успадковане від СРСР місце Росії в Раді безпеки ООН, відкрили для РФ можливості впливу на глобальні питання, на європейські питання", – пояснив він.

За словами третього президента, поведінка глав Франції та Німеччини під час саміту в Бухаресті – це прояв вибухового впливу РФ.

"Це розіграна російська карта, на звороті якої написано, що питання "колишніх радянських республік" відноситься до внутрішньої політики Росії. Тобто питання України чи Грузії потрібно узгоджувати з Кремлем. Бухарестський меморандум зображує ностальгічні контури кордонів СРСР. Це перше дихання імперії після розпаду", – резюмував він.

Ющенко впевнений, що після перемоги над Росією, НАТО має надати Україні статусу країни-члена за прикладом Швеції та Фінляндії. І йдеться не лише про військову підтримку, а й про прагнення більшості українців вступити до Альянсу. "Заява про вступ до НАТО є однозначно сильним жестом. Це прояв стійкості та віри у перемогу своєї країни. Питання в другій складовій – правильній відповіді з боку Альянсу", – резюмував він.