"Це ще не війна на виснаження. Кремль не полишив намірів щодо Придністров'я", - військовий експерт

Російські сили продовжують атаки на українські позиції і у найближчі тижні говорити про війну на виснаження не варто. Про це розповів військовий експерт Сергій Грабський, передають Патріоти України.

— Як би ви охарактеризували ситуацію на схід від Харкова, наскільки далеко вже відсунули окупантів наші воїни?

— Там продовжуються контратакувальні дії наших військ і ми вже неодноразово говорили, наскільки нам важливо просуватися саме в тому напрямку, вздовж Печенізького водосховища. Нами звільнено ще чотири населених пункти: Замулівка, Байрак, Верхній Салтів та Рубіжне. Ми продовжуємо наше просування в бік Вовчанська, наскільки це важливо, можна зрозуміти навіть із того, що Вовчанськ — це важлива залізнична станція, вихід на яку значно ослабить противника в його можливості здійснювати передислокацію та підвозити резерви, озброєння та бойову техніку. Тому інтенсивність боїв наростає саме на цьому напрямку і наші війська продовжують сунутися вперед. Що стосується ситуації загалом кругом Харкова, то внаслідок наших дій фактично противник втратив можливість нанесення артилерійських ударів по місту і життя людей там стає спокійнішим. Тож усі дії навколо Харкова є надзвичайно важливими і наші війська просуваються вперед там.

— Ситуація на Донбасі: там уже не перший день і навіть не перший тиждень точаться дуже важкі бої, ворогу не вдається просуватися ефективно. Як би ви описали ситуацію там?

— Абсолютно правильно, ворог не полишає своїх спроб оточити, зробити мале кільце оточення в районі Сєвєродонецька, Лисичанська, там точаться відчайдушні бої за Рубіжне, наші укріплюють Воєводівку і там відбивають атаки противника. Була здійснена спроба противника налагодити понтонну переправу в районі Білогорівки, але наші відбили цю спробу і бої там точаться буквально за кожен метр нашої землі, ворогу не вдається поки що оточити наші війська, незважаючи на те, що ми відійшли від повністю зруйнованої Попасної. Але оборона триває і є надія, що ворог не просунеться туди, тому що ми продовжуємо нарощувати наші зусилля на тому напрямку і відбивати атаки. Що стосується більш зовнішнього кільця, ворог намагався просунутися в район Слов’янська, але це йому не вдалося, наші війська тримають там оборону, як і на інших напрямках. Фактично ми можемо говорити, що спроби ворога просунутися з метою оточити наші війська не вдаються.

— Те, що ворог перекидає від Маріуполя північніше свої сили, наскільки це може додати їм ресурсу і наскільки українські захисники готові стримати цю навалу?

— Об'єктивно — так, ворог посилюється, але треба брати до уваги такий факт, що противник переводить з-під Маріуполя війська, які знаходяться не в найкращій формі, вони так само виснажені боями, недоотримали забезпечення, не повністю укомплектовані. Тому це така відчайдушна спроба кинути все можливе на те, аби здійснити чи виконати свою задачу. Я маю дуже великі сумніви, що їм удасться це здійснити, я маю на увазі оточення, тому що ми спостерігаємо за боями вже четвертий тиждень і треба розуміти, що і наші воїни виснажені, але і противник уже практично втратив свій наступальний потенціал.

— Чи можемо ми говорити, що навіть ситуація на Донбасі перетворилася на війну на виснаження і українські захисники теж виснажуються? Плюс там поки надійде зброя, поки надійдуть якісь резерви, це теж час, який ми маємо вигравати? Але і ворог так само виснажується, у нього плече постачання довше?

— Так, абсолютно, плече постачання довше і він, проводячи наступальні атаки, більше страждає від втрат. Просто ресурсів у нього об'єктивно більше, але говорити, що ми перейшли в фазу війни на виснаження, ще рано, ще впродовж тижня такої фази ми не будемо спостерігати, адже ворог не припиняє свої відчайдушні спроби атакувати. І для нас цей час надзвичайно важливий, тому що чим більше ми зараз нанесемо ураження ворогу, тим краще будуть наші позиції щодо проведення можливих контрнаступальних дій. Тому ми тримаємося, розуміємо, що ворог так само усвідомив, що він не може взяти наші війська штурмовими діями, тому він посилює обстріли, що безперечно завдає нам втрат; але ми знаходимося на укріплених позиціях і в цьому є виграшність нашої ситуації на сьогодні.

— Стабільно, від 200 до 300 вильотів, в основному на своїй території, і фіксують, що росіяни вже частіше використовують старіші зразки ракет, некеровані ракети. Це означає, що вони вже виснажили свої запаси високоточної зброї, чи вони просто виснажуються?

— Вони виснажуються. Сказати, що вони повністю виснажили запаси високоточної зброї, буде неправильно, тому що треба розуміти, що певна частина, певний відсоток цієї високоточної зброї належить до так званого резерву стратегічних ядерних сил. Тобто на сьогодні вони не вбачають потреби використовувати ці ресурси, але ми не маємо права сподіватися на те, що противник остаточно виснажений і більше не зможе використовувати таку зброю. Він ще має певні ресурси, але безперечно і абсолютно вірно те, що зараз вони вже підходять до такого рівня, що вони використовують арсенали старої зброї, яка знімається зі зберігання і використовується проти нас. Звісно, ця зброя менш точна, але менш точна означає, що вона не обов’язково влучить у військовий об'єкт, таким чином вона становить більшу загрозу саме для цивільного населення, те, що ми бачили вчора ввечері в Одесі, є яскравим тому підтвердженням.

— Південний фронт, що можна сказати про ситуацію там, там лінія фронту не рухається або майже не рухається?

— Те, що ми говоримо, що лінія фронту не рухається або майже не рухається, це свідчення того, які важкі та запеклі бої тривають там, на всій ділянці від берега Дніпра і аж до Великої Новосілки, тому що противник намагається там просунутися, але він там не має чисельної переваги, наші війська ведуть активні оборонні дії і будь-яка відчайдушна спроба противника просунутися відбивається, противник відступає. Але у відповідь наносить серйозні ракетно-артилерійські удари, що так само призводить до втрат із нашого боку. Та оборона там тримається і у противника практично немає шансів здійснити там будь-який прорив, що дає нам підстави говорити, що операція з оточення наших військ на Донбасі остаточно провалилася.

— На вчорашньому параді «побєдобєсія» зовсім не було морпіхів, хоча вони незмінно брали участь у всіх парадах, як пишуть. значно менше було техніки, не було важких вогнеметних машин. Ми можемо робити якісь висновки з цього? Авіачастину параду скоротили.

— Так, безперечно, треба розуміти, що противник поніс втрати і задля того, аби врятувати залишки якогось морально-психологічного стану, не проводили парад підрозділів, які зазнали серйозних втрат під час цієї війни. Ми говоримо про морську піхоту, винищення передових частин і найбільш боєздатних частин, що призвело до того, що противник уже практично відмовився від спроб проводити широкомасштабні десантні операції проти нашого узбережжя. Ми говоримо про десантників, які так само зазнали серйозних втрат, і ми говоримо про першокласну модернізовану техніку, яка тепер використовується на війні саме з Україною. Тому і парад мав такий трошки блідий вигляд, скажімо так.

— Маріуполь, який усе ще тримається. Нічого не міняється крім того, що азовці і 36-та бригада все ще тримаються на Азовсталі?

— Так, нічого не змінилося, противник продовжує проводити артилерійські удари, наносити удари по позиціях наших військ. Були відчайдушні спроби атакувати наших хлопців, але самі розумієте, вчора такі спроби були меншими, тому що треба було все ж таки російському споживачеві показати картинку Маріуполя, що «святкує перемогу». Тому бої були трошки меншої інтенсивності, натомість сказати, що вони припинилися, не можна. Наші хлопці все ще тримаються, попри всі розрахунки, попри всі можливості ведеться активна робота швидше за все з політичного вирішення цього питання, але як воно буде виглядати, ми побачимо пізніше. Вони продовжують свою героїчну оборону і рятують фактично весь Південь України від російської навали на сьогодні.

— Кілька днів тому, може, впродовж останнього тижня-півтора, були розмови про загострення чи якусь активізацію у Придністров'ї. Зараз ми про це нічого не чуємо, це означає, що росіяни відкинули цю ідею?

— Ні в якому разі вони її не відкинули, просто зрозумівши неможливість здійснити будь-які наступальні дії з Придністров'я, маючи там критично обмежений свій військовий потенціал, вони поки що, як вони кажуть, перенесли виконання цієї задачі на більш вдалий період часу. Плюс я від самого початку стверджував, що провокації та атаки з Придністров'я можливі тільки у випадку можливого прориву противника в районі Миколаєва і просування в бік Одеси. Самостійно Придністров'я не спроможне проводити активні бойові дії, тому що там просто недостатня кількість особового складу, є застаріла техніка, яка щонайменше вісім років не оновлювалась, там є дуже обмежені запаси озброєння та військової техніки, матеріальних засобів. І психологічний стан людей яскраво описує цю ситуацію: щойно почалися певні провокації, почався масовий вихід військовозобов'язаних з території Придністров'я. Тому так, ми можемо розглядати Придністров'я як частину місцевості, з якої можуть нас турбувати, тобто говорити, що можливі провокаційні дії, можливі навіть терористичні атаки; але на сьогодні говорити про можливість широкомасштабного наступу не є реальним і доцільним. Тож поки ситуація виглядає саме так, стабільно напружена.