"Це скоро закінчиться, і ми повернемо Радянський Союз": Мешканці Суджі розповіли The Times, як ставляться до подій у регіоні

Начальник української військово-цивільної адміністрації Суджі сказав журналістам, що на момент встановлення українського контролю (10 серпня) з 5-тисячного населення у містечку залишилося десь 600 людей. Переважно похилого віку або нерухомих, передають Патріоти України з посиланням на репортаж з прикордонного російського міста The Times.

"Багато людей у підвалах, льохах, ховаються — вони не виходять на зв’язок. Можливо, люди ще перебувають у якихось будинках. Вони залишилися тут, тому що не було евакуації. Цей хлопець тут, — сказав військовий, вказуючи на чоловіка середнього віку, який вантажив гумдопомогу на плече, — щойно з’явився у пошуках їжі. Він був у своєму підвалі останні три тижні і щойно вийшов".

Загалом росіяни, які раптово опинилися "в окупації", сповнені відчуттям шоку та зради, адже гадки не мали, що війна Росії проти України так драматично змінить їхні життя.

Так, українське вторгнення стало шоком для 42-річного Андрія. Він стверджує, що буцімто навіть не знав, що в Україні триває війна, що вона виходить далеко за межі Донбасу, про який постійно розповідає російське телебачення.

"Я взагалі не думала про війну. Вона відбувалася за багато кілометрів в іншій країні. Яке це було пов’язано з нами?" – зізналася британському журналісту росіянка на ім’я Галина.

Тепер жінка разом із 17-річною онукою Юліаною змушена ночувати у підвалі школи-інтернату, де ховаються інші мирні жителі.

Ще один прояв нової для росіян реальності – світлини зруйнованих росіянами українських міст, якими обліплений постамент зруйнованого пам’ятника Леніну в центрі Суджі.

"Я взагалі не розумію цієї війни. Українці завжди були нашими братами, ми в це вірили все життя. Ми ніколи не відчували ворожнечі і для нас ця війна незрозуміла. Ми не хотіли цієї війни, ми хочемо, щоб все було, як раніше", – каже жінка середнього віку на ім’я Еля, яку журналіст перестрів, коли вона тягнула вулицею візочок із гуманітаркою від нової тут української влади.

Ще одна риса української "окупації": український солдат на своєму ноутбуці показує мешканцям російського села фільм про справжнє обличчя російської "СВО" в Україні.

"Ви бачите це? Так виглядала Україна до війни. Це Ірпінь. Це Буча. І ось як це виглядає зараз", — каже військовий, коментуючи відповідні сцени на екрані.

Однак жінка середнього віку, яка є головою села, скептично поставилася до побаченого.

"Я не знала, що російські війська дійшли до Києва. У Бєлгороді теж таке є", — наполягала вона, коли на екрані мерехтіли зображення руйнувань.

На екрані з'явилися кадри розкопування слідчими братської могили в Бучі, кадри розстріляних машин.

"Дивіться, вони просто всіх впритул розстріляли, і в Макарові, і в Ірпіні, і в Бучі. Це колони мирних жителів, які намагалися втекти. Їх розстріляли, подивіться, скільки там машин, і на всіх були ці таблички з написом "цивільні". Вбивали всіх підряд. Розумієте, половина цих людей розмовляла російською, а вам сказали, що тут утискають російськомовне населення. І це було неправдою", – коментує солдат.

73-річний Микола Миколайович мовчки сидів і дивився, поки фільм не закінчився. "Навколо немає нічого, крім недбалості", — сказав він, хитаючи головою. "Це сталося і з Росією, і з Україною і привело їх сюди. Чого не вистачало, чого нам не вистачало?"

За його словами, він багато разів був в Україні, і досі мав там чудових друзів. "До Харкова було лише дві години їзди, — згадував він, — у Харкові я завжди почувався чудово. Але це було ще до війни". Він визнав, що вторгнення в Україну було жахливою ідеєю. "Я знав, що нічого доброго з цього не вийде, що будуть жертви з обох сторін", – нарікав він. "Все залежить від керівництва, лідер віддає накази. Путін, лідер. Це все гниє з голови".

Однак згадана жінка-голова села продовжувала наполягати на тому, що росіяни тут ні до чого.

"Ми тут не займаємося політикою, ми навіть не дивимося новини", – сказала вона. Проблеми з електропостачанням у селі були вже понад рік. "Я вважаю, що українці обстріляли електростанцію", – додала вона.

Разом з тим жінка не приховує, що хотіла б якнайшвидшого повернення під контроль Кремля.

"Це скоро закінчиться, і ми повернемо Радянський Союз. А якби Суджа залишилася під українською владою? Я поїду в Росію", — сказала вона.