"Це відверто дістало": Що відбувається у Раді та чому нардепи хочуть скласти мандати

Голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія 26 січня заявив, що 17 народних депутатів від партії написали заяву на складання мандату. При цьому охочі "піти" є й в інших фракціях. Журналісти ТСН.ua поспілкувалися з кількома представниками "Слуги народу" та їхніми колегами, аби зрозуміти, що відбувається у стінах Парламенту, передають Патріоти України.

Як зазначили у виданні, всі співрозмовники побажали залишитися в анонімності, щоб "не погіршувати і не без того складні стосунки" у стінах Верховної Ради.

"Парламентське загострення" почалося ще до початку повномасштабної війни

За словами джерел, серйозне "парламентське загострення" у монобільшості трапилося ще восени 2023 року. Однак один із співрозмовників видання уточнює, що "глобально" у Парламенті "почалися проблеми" ще до повномасштабного вторгнення Російської Федерації.

"Якщо згадаєте події січня-лютого 2022 року, то вже тоді монобільшість була лише на папері. Після вторгнення, правда, ситуація змінилася і в "Слузі Народу", і в інших, навіть опозиційних фракціях, дійшли до консенсусу, що всі адекватні законопроєкти будемо голосувати без зайвої політики", — запевняє джерело.

Так, за словами співрозмовника, нардеп пропрацювали приблизно рік, проте далі ситуація "поступово загострювалася". "Ворог відійшов від Києва на кількасот кілометрів, політика повернулася, як і, м’яко кажучи, неоднозначні законопроєкти. А ось навесні 2023 року у нас стався справжній парламентський вибух — пар, який накопичувався місяцями, почав виходити. І зараз ми стикаємося з наслідками", — пояснює журналістам один із нардепів.

Які причини "деморалізації" українських нардепів

Як запевняють у виданні, основних причин, які "деморалізують" значну кількість членів "Слуги народу" існує декілька.

"Я гарно ставлюся до Арахамії, але об’єктивно — він мало спілкується з депутатами. У фракції зараз "разброд и шатания", кожен займається тим, чим хоче. Інформації про засідання, законопроєкти майже немає, якась конкретика надходить буквально перед засіданнями. І то, кажуть зазвичай лише — натискай зелену за те і за те", — наголошує джерело.

Крім того, певний співрозмовник видання заявив, що багатьом нардепам не сподобалася фраза президента України Володимира Зеленського, що у нього в команді зараз лише 5-6 менеджерів.

"Всі розуміють, така риторика не дає їм перспектив і жодного політичного майбутнього у нинішнього складу ВРУ немає", — розповідає один із народних депутатів.

Журналісти додають, що серед додаткових демотиваторів для частини "Слуг народу" є також "повна втрата Парламентом незалежності, всебічний контроль над закордонними відрядженнями, низький рівень підтримки, а часом і відвертий хейт з боку українського народу".

Окрім цього, у виданні зазначають, що наразі члени партії "Слуга народу" самостійно може дати близько 170-180 голосів, при необхідних 226. Значну частку при голосуваннях дають дві депутатські групи з членів екс-ОПЗЖ, а також фракція "Голос".

Повідомляється, що "не особливо зацікавлені у результативних голосуваннях монобільшості" й групи "Довіра" та "За Майбутнє", котрі нібито знаходяться на грані розпаду через внутрішні розбіжності, а їхні представники "відчувають відсутність будь-яких перспектив у співпраці з партією влади".

Мандат скласти хочуть майже 25 депутатів

Ще один нардеп від "Слуги народу" виразив невпевненість, що йдеться про 17 людей, котрі написали чи планують написати заяву на складання мандату. За його словами, мова йде про 24-25 осіб. Він зазначив, що в інших фракціях та групах сумарно така ж кількість.

"Нікого з депутатів не хочуть чути, правки не враховуються, а за деякі законопроєкти голосувати прям відверто змушують. Всіх рахують ні за що і це відверто дістало людей", — розповідає журналістам ситуацію у фракції один із "Слуг народу".

Демотивацію поглибив законопроєкт про мобілізацію

Як додають у виданні, проблема демотивації нардепів поглиблюється й зокрема через законопроєкт про мобілізацію та демобілізацію. Журналісти зазначають, що його розгляд навіть на рівні профільного комітету закінчився скандалом, а у Уряді та Парламенті "нема єдиного розуміння, що вони будуть голосувати 6 лютого. І чи будуть загалом".