"Це війна міст": Флеш попередив про важку зиму та можливі удари РФ по енергетиці Києва

Росія та Україна дедалі активніше завдають далекобійних ударів по території одна одної, а технологічна гонка у сфері безпілотників і ракет лише посилюється. На цьому тлі радник президента України з питань розвитку технологічних напрямів оборони Сергій Бескрестнов, відомий як Флеш, попередив про ризик подальшого взаємного руйнування, якщо війна триватиме, передають Патріоти України.

В інтерв’ю The Guardian він заявив, що ситуація дедалі більше перетворюється на «війну міст» та інфраструктури, у якій жодна зі сторін не здатна здобути повну перевагу.

За словами Бескрестнова, подальше затягування війни означатиме збільшення ризиків не лише для військових об’єктів, а й для цивільного населення та критичної інфраструктури.

«У цій війні ніхто не виграє», — заявив він, наголосивши, що після завершення бойових дій обидві країни матимуть серйозні втрати для економіки та інфраструктури.

Особливе занепокоєння радника президента викликає майбутня зима. За його оцінкою, Росія може спробувати завдати тривалих ударів по системах електропостачання, водопостачання та опалення Києва.

Бескрестнов зазначив, що особливо небезпечними залишаються балістичні ракети, які складно перехоплювати. Він також висловив побоювання щодо можливого масштабного навантаження на систему життєзабезпечення столиці.

«Для мене це жахливо», — сказав радник, говорячи про потенційні наслідки атак для Києва, де, за його словами, йдеться про життя 2–3 мільйонів людей.

На цьому тлі Бескрестнов вважає, що міській владі варто заздалегідь розглянути сценарії евакуації цивільних, зокрема людей похилого віку, якщо масштабні атаки призведуть до тривалого порушення роботи критичної інфраструктури.

Водночас він окремо наголосив, що це не є офіційною заявою про евакуацію Києва, а його власна оцінка можливих ризиків.

Окремою проблемою залишається захист України від балістичних ракет. За словами Бескрестнова, країна відчуває гостру нестачу американських ракет-перехоплювачів для систем Patriot — одного з ключових засобів протидії балістичним цілям.

Раніше президент України Володимир Зеленський заявляв про намір забезпечити близько 300 таких перехоплювачів на зимовий період. Водночас Бескрестнов висловив сумнів, що Україні вдасться отримати достатню кількість ракет для повного захисту від потенційних атак.

Паралельно Україна планує нарощувати удари по військових та економічних об’єктах на території Росії. Бескрестнов заявив, що українська сторона прагне істотно збільшити кількість далекобійних атак за допомогою безпілотників.

За його словами, йдеться про масштабування виробництва та застосування дронів для ударів по військових і економічних цілях РФ.

Він також прокоментував можливість порушення роботи цивільної авіації в Росії. За словами радника, для цього Україні не обов’язково безпосередньо атакувати аеропорти: достатньо створити загрозу для польотів дронів у відповідному районі, після чого роботу летовища можуть призупиняти з міркувань безпеки.

Водночас технологічна війна продовжується і в іншому напрямку. Україна працює над автономними безпілотниками та реактивними дронами-перехоплювачами.

Бескрестнов повідомив, що українські компанії вже мають відповідні прототипи, однак вони ще не готові до повномасштабного серійного виробництва. Через це основне навантаження зі знищення швидкісних російських дронів наразі значною мірою припадає на винищувальну авіацію.

За його оцінкою, Росія також нарощує можливості виробництва ударних безпілотників. Зокрема, йдеться про нові дрони з реактивними двигунами, які здатні розвивати значно вищу швидкість, ніж попередні моделі.

Бескрестнов стверджує, що протягом серпня Росія застосувала по Україні близько 2500 реактивних «Шахедів», тоді як у липні їхня кількість, за його даними, становила близько 1500.

Він також прогнозує подальше масштабування російського виробництва дронів та ракет у найближчі роки. На його думку, це може суттєво посилити спроможність РФ здійснювати тривалі атаки по українській інфраструктурі.

Таким чином, за оцінкою Бескрестнова, війна поступово переходить у нову фазу, де ключовими цілями стають не лише військові позиції, а й міста, енергетика, транспорт та інша критична інфраструктура.

Саме тому він наголошує на необхідності якнайшвидшого завершення війни, водночас визнаючи, що Росія наразі не демонструє готовності припинити бойові дії.

Його попередження щодо можливих атак узимку є оцінкою потенційного розвитку подій, а не підтвердженням того, що такий сценарій гарантовано реалізується.