"Ціна "зеленої" перемоги, або Що вимагатиме Путін від Зеленського за передвиборчу тишу на Донбасі", - експерт

"Напередодні місцевих виборів в Україні Кремль може запропонувати Зеленському три політичних призи. Це збереження тиші на Донбасі, обмін полоненими та переговори нормандської четвірки на найвищому рівні. Зустріч у Берліні та наступні заяви російських посадовців дають уявлення про ціну цих призів", - пише у своєму блозі Тарас Паньо, передають Патріоти України, і продовжує:

"Після останніх перемовин на рівні радників лідерів країн Нормандського формату сторони відзвітувалися про практично протилежні результати. І з їхніх слів стали зрозумілими вимоги обох сторін на даному етапі протистояння. Ну, і яким може бути компромісний варіант співіснування Росії та України впродовж найближчого місяця-двох.

Позиція теперішніх мешканців Банкової, загалом, зрозуміла. За словами Зеленського "найголовніше рішення, яке сьогодні є, – це дотримання та продовження режиму тиші". Що є очевидною маніпуляцією – оскільки питання про формальну відмову від "тиші" жоден з учасників переговорів ніби як і не ставив. Окрім того, Зеленський заявив, що "якщо зустрічаються радники... значить, буде плануватися зустріч лідерів Нормандського формату". Що є побажанням, а не констатацією реального факту – оскільки про такі плани не заявив жоден із учасників минулої зустрічі, окрім України.

Зробив добру міну при поганій грі і очільник офісу президента Андрій Єрмак. Фактично повторивши заяви Зеленського – але при тому проявивши більше скромності стосовно перспектив зустрічі лідерів "четвірки". За його версією, за кілька тижнів відбудеться нова зустріч радників – а там буде видно. Хоча ще в п'ятницю вдень він заявляв, що "настав час провести наступний самміт лідерів країн нормандського формату".

Натомість позиція російської делегації виглядала діаметрально протилежною. Оскільки, за словами заступника глави адміністрації російського президента Дмітрія Козака, діалог у форматі нормандської четвірки буде продовжений на рівні помічників і заступників тих, хто брав участь в п'ятничній зустрічі. "Питання про саміт (на рівні лідерів нормандської четвірки – ред.) навіть не обговорювалося. Підстав для його проведення немає", - заявив Козак.

Тому складається враження, що збереження "режиму тиші", чи, принаймні, його імітація, достатня для того, щоби на Банковій могли заявити про перемогу – це той мінімальний компроміс, на який Кремль може погодитися у теперішній фазі стосунків з Україною. Саме цим впродовж найближчого часу будуть голосно "гордитися" представники відповідної політсили.

Але з боку Кремля йдеться не про поступку Зеленському. Просто радикальна ескалація на Донбасі може зіграти з Путіним лихий жарт в момент, коли вирішується питання про ймовірні антиросійські санкції через історію з отруєнням Навального. Збереження "позитивної динаміки" в російсько-українському конфлікті є хорошим аргументом російських адвокатів у Європі щодо відмови від економічних санкцій – на користь санкцій персональних. При тому таких, які не стосуватимуться головного винуватця цієї історії.

Втім, без скасування постанови від 15 липня щодо непроведення місцевих виборів на окупованих територіях зустрічі нормандської четвірки на найвищому рівні не буде. А скасувати цю постанову, не прийнявши попереднього рішення про політичне самогубство, Зеленський не зможе. Тимчасово задобрити російських дипломатів могло б і "перенесення місцевих виборів через карантин". Але такий крок сильно вдарить по рейтингу "слуг".

Ще один очікуваний крок від Кремля – згода на обмін полоненими. Але і тут Росія зволікає. Заяви Єрмака про те, що до українців, незаконно утримуваних в ОРДЛО, до кінця місяця допустять Червоний хрест, звичайно, є демонстрацією позитивних зрушень. Але, на жаль, нічого не каже про перспективи скорого обміну – радше навпаки.

Тут в Банкової, теоретично, є можливість вплинути на "гуманітарну" позицію Росії за допомогою іншого "гуманітарного" питання – зокрема, переговорів про ймовірну подачу води до Криму. І окупаційна адміністрація півострова, схоже, активно лобіює початок переговорів про воду, які могли б дати Банковій можливість висунути зустрічні "гуманітарні" вимоги.

Тим паче, що в цьому питанні позиція Росії є програшною – як це продемонструвала, наприклад, реакція офіційних представників ООН на скарги з боку окупантів. Власне, тому й питання води фактично ніколи не підіймають кремлівські "важковаговики" – віддаючи прерогативу в цій справі Поклонській, Захаровій та іншим пропагандистам.

Але за наявної політичної ситуації, після кількох скандальних зондувань громадянської думки на цю тему, Банкова, схоже, вважатиме за краще і не піднімати це питання зайвий раз.

Зважаючи на всі ці моменти, можна досить обґрунтовано припустити, що до моменту проведення місцевих виборів Банкова, маючи обмежений кадровий та часовий ресурс, скоріше за все, не зможе організувати жодної "зовнішньополітичної перемоги" для укріплення власного партійного рейтингу. Особливо якщо зважити на той факт, що досягнення в міжнародній політиці не так то й сильно впливають на результати місцевих виборів. А цінник за ймовірні перемоги, що його озвучують представники Кремля, явно зашкалює".