"Цинічно і безвідповідально, але не позбавлено логіки": Німецький експерт висловився про можливість застосування Путіним ядерної зброї

"Чи скоро Путін скине ядерні бомби?" - під таким заголовком вийшла публікація на одному із найбільш популярних інтернет-ресурсів Німеччини. У ній автор Флоріан Хармс вирішив підняти "страшну тему" - погрози Путіна застосувати ядерну зброю, передають Патріоти України.

«Вже не вперше у цій війні кремлівський вождь нагнітає страхи апокаліпсиса, але цього разу він посилив свої умови, — пише автор. — Жахливий сценарій вибуху ядерної бомби став ще більш реальним, ризик збільшився. Занепокоєння небезпідставні. Погрози Путіна не сприймаються легковажно. Президент США Джо Байден терміново застеріг його від переходу ядерного порогу. Його держсекретар Ентоні Блінкен нагадав про «жахливі наслідки», які спіткають путінський режим.

Цей крок є незвичним. Що стосується ядерного стримування, то зазвичай уникають конкретики щодо того, коли, як і чим можна відповісти. Натомість навмисно надсилаються неоднозначні сигнали, щоб противник, якщо розглядатиме можливість ядерного удару, не міг зробити цинічний розрахунок витрат і вигод.

Той факт, що адміністрація Байдена зараз відмовляється від цієї двозначності, свідчить про те, що раніше були більш конкретні загрози з боку кремля, ніж ті, які публічно формулює путін. Це також є доказом того, що Вашингтон сприймає російські загрози «смертельно серйозно», як підкреслив радник з питань безпеки Салліван. Це також можна почути звідусіль, за лаштунками і в кулуарах. На перший погляд, це хороша новина. Адже ніщо не може бути більш руйнівним, ніж недооцінка реальних ризиків російського ядерного удару".

На жаль, йдеться у публікації, дійсно є вагомі аргументи для того, щоб сприймати ядерне брязкання шаблею в Москві серйозно, а не відкидати його як нагнітання страху.

«Путін зайняв радикальну публічну позицію і знизив поріг застосування ядерної зброї, — йдеться в публікації. — На початку війни його погрози все ще стримували країни НАТО від втручання в конфлікт власними військами. І є ознаки того, що постачання важких західних наступальних озброєнь — наприклад німецьких бойових танків Leopard — це ще одна червона лінія, яку путін силою провів. Захід дотримався обох вимог і водночас спритно їх підірвав: торговельною війною замість відкритої війни, масованою військовою підтримкою без відряджання солдатів, надсучасними гаубицями замість „Леопардів“. Однак путін провів свою нову червону лінію набагато агресивніше: тепер застосування ядерної зброї розглядатиметься, як тільки виникне загроза „територіальній цілісності“ росії. Це стосується й окупованих територій в Україні, які путін хоче приєднати до своєї імперії».

Люди в Європі, пише Флоріан Хармс, «вже забули, що таке війна»: «Це величезна загроза, адже ми можемо цінувати мир лише тоді, коли пам'ятаємо про війну, — сказав кілька років тому Паоло Руміз, італійський репортер і колишній військовий кореспондент. Ці слова виявилися точним діагнозом».

Як би поспішно путін не відправляв своїх свіжомобілізованих резервістів на фронт як гарматне м'ясо, ситуація для росії залишатиметься нестабільною у військовому плані до зими.

«Однак у наступному році краще підготовлені, краще екіпіровані новобранці, менш поспішно відправлені в бій, могли б посилити російські лінії і закріпити окупацію, — йдеться в публікації. — До того часу путіну потрібен план Б на випадок, якщо фронт не витримає українського тиску, попри всі поспішні зусилля. Ядерний арсенал москві доведеться застосувати. Так, це цинічно і безвідповідально. Але це не позбавлено логіки. Ані Україна, ані НАТО не можуть схилитися перед цією загрозою, не підживлюючи подальшу безжалісність путіна. Саме тому найближчі тижні є такими ризикованими. Відступити й поступитися не можна навіть теоретично. Критичного моменту, коли Захід виступить проти шантажу ядерною зброєю, не уникнути, а лише відтермінувати. З'ясування стосунків відбуватиметься пізніше у ще більш ризикованому протистоянні, наприклад, у країнах Балтії. Війна увійшла в нову фазу. У найближчі тижні главам держав і політикам знадобляться сталеві нерви. І всім нам трохи удачі».