Львів'янин Андрій уже четвертий рік служить у 128-й бригаді за контрактом. Він розповів, як з побратимами довелося вибивати російських загарбників з їхніх добре укріплених позицій. Історію Андрія опублікували на facebook-сторінці 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади, передають Патріоти України.
"Нещодавно нашому підрозділу поставили завдання вибити росіян із добре укріплених позицій за селом. Більшу частину дороги ми проїхали на БМП і як тільки з’явилися в полі зору росіян, нас накрили вогнем. Поруч відстрілювалися бійці з іншого підрозділу, ми зістрибнули з броні та включилися в бій", – розповів воїн.
За словами Андрія, росіяни стояли метрів за 500 від українських військових і мали дуже хороші укріплення – справжні земляні фортеці із вкопаними бойовими машинами піхоти. Але наші воїни під прикриттям броньованої техніки поступово просувалися вперед і наблизилися до ворогів упритул, метрів на 30.
"Ближній бій тривав близько години, у хід ішли навіть ручні гранати, які ми закидали в окопи. В якийсь момент я відійшов за БМП, щоб перезарядити магазин, і тут у наш танк, що йшов у атаку, прилетіла граната з РПГ. Танк вцілів, але мене добряче глушануло", – пригадує Андрій.
Він зазначає, що тоді росіяни трималися дуже довго. Переломний момент настав, коли до окопів під’їхав український танк і тричі вистрелив по них із гармати. Тоді вороги почали тікати, кинувши багато зброї та боєприпасів – від автоматів Калашникова до автоматичних гранатометів, кулеметів і навіть зенітної установки. Крім зброї, окупанти полишали амуніцію, одяг, документи, сухпаї, шеврони, жетони, особисті речі тощо.
"Мене вразило, наскільки занехаяні їхні траншеї – зі сміттям, яке заважало переміщатися, недоїдками, вони навіть туалет там влаштували, а не десь збоку. Зовсім не так, як у наших охайних траншеях. Хлопці із сусіднього відділення взяли в полон пораненого казаха, якого росіяни кинули при втечі. Він кричав: "Я нє русскій, нє стрєляйтє. У мєня 3-лєтній контракт уже заканчіваєтся!" Він був дуже переляканий і дав відповіді на всі питання", – розповідає військовик.
Того дня, за його словами, українські воїни залишилися на ніч у ворожих траншеях, адже розуміли, що росіяни можуть спробувати їх відбити. Штурму не було, проте по позиціях вдарили щільним вогнем артилерії. Під час обстрілу Андрій отримав контузію, наступного дня його евакуювали в лікарню, де медики виявили ще й порваний м’яз на руці.
Наразі воїн лікується, днями зустрів у медзакладі свій 49-й день народження. "Дзвонили з вітаннями рідні й побратими з підрозділу, це приємно… Дуже шкода, що деякі товариші не вийшли з того бою…", – каже Андрій.
В українській армії є проблеми не лише з кількістю та якістю безпілотників, а й із окремими комплектуючими до них. Про це заявила командирка взводу ударних БпАК Тетяна Чорновол під час форуму «Оборона 2027. Армія, технології, індустрія», передають Патр...
Україна може зіткнутися зі значним дефіцитом зовнішнього фінансування у найближчі роки. За попередніми оцінками Міжнародного валютного фонду, загальний розрив може сягнути $54 млрд до 2029 року, повідомляє Bloomberg із посиланням на джерела, передають ...
