"У Кремлі можуть радіти відставці Бориса Джонсона, але навряд чи ця радість триватиме довго", - політолог

"У політиці країн Заходу щодо України треба враховувати, що там визначальну роль грають інститути, які формують засади державної політики. Безумовно, їх визначають політики. Але політикам пропозиції надають працівники зовнішньополітичного відомства — у Великій Британії Foreign Office, відповідні військові структури. Плюс є національні інтереси, які розуміють провідні політичні сили. В цьому сенсі немає сумнівів: хто б не був наступним прем'єр-міністром Великої Британії, підтримка України з боку Великої Британії зберігатиметься", - пише політолог Володимир Фесенко у своїй статті, передають Патріоти України, та продовжує:

"Інша річ, треба враховувати суб'єктивний чинник. Перевага Бориса Джонсона в тому, що він був дуже яскравою фігурою і емоційно дуже зарядженою на підтримку України. У нового прем'єра може бути більш стримана позиція. Він може бути не такою яскравою фігурою, щоб викликати резонанс і медійний, і політичний. Але головне для нас: в тій самій Консервативній партії позиція і глави МЗС, і представників цієї партії — немає внутрішніх дискусій щодо підтримки України. Все це зберігатиметься. Там є внутрішні проблеми, суперечки в самій партії і щодо деяких політичних питань. Але щодо України є консенсус.

Більше того, на відміну від деяких країн континентальної Європи, провідні партії Великої Британії також підтримують необхідність протидії Росії і підтримки України.

В чому ж причина відставки Бориса Джонсона? Порушення коронавірусного карантину, вечірки під час ковіду — це лише привід для його критики. А реальні причини частково пов’язані з його певним епатажем у поведінці, частково тому, що він проявляв певну авторитарність у партії. Бо британські партії, на відміну від наших не є власністю лідера. Це інститути з багатовіковою історією. Там лідерів міняють і після поразки на виборах.

Головні проблеми для Джонсона виникли тому, що почалося падіння рейтингу Консервативної партії. Це наслідок складної соціально-економічної ситуації. Джонсон втратив довіру частини впливових фігур у Консервативній партії ну і плюс поразка партії на виборах. Це, я думаю стало останньою краплею. Бо партії думають про майбутнє. І, можливо, всі противники Джонсона зараз об'єдналися і вирішили, що врешті-решт настав час його поміняти.

Додам ще одну важливу річ. Це — не нова історія. Він не перший політичний лідер Великобританії, який змушений іти у відставку в умовах. коли увійшов у конфлікт з частиною партійного істеблішменту. Свого часу так само пішла Маргарет Тетчер. Видатна прем'єр-міністр Великобританії.

Це — особливість партійної системи Великобританії.

Чи це гарна новина для Кремля? Скажу так, що у Кремлі завжди персоніфікують політику. Це — одна з їхніх помилок. Так, вони кажуть, що Джонсон — русофоб. Але нагадаю, що свого часу ще задовго до початку великої війни Росії проти України, декілька років тому, чимало було скандалів навколо того, що в оточенні Бориса Джонсона є люди, пов’язані з російськими олігархами, є лобістські впливи з боку Росії. Інша річ, і отут треба віддати належне Джонсону, він, як багато інших британських політиків, діє відповідно до національних інтересів своєї країни. А не тому, що хтось є в його оточенні, що там є люди — вихідці з Росії.

При тому, що у Великій Британії багато багатих росіян жило і живе, і є їхні лобістські впливи, але вони набагато менші, ніж у тій самій Німеччині, Франції, Італії. Так що у Кремлі можуть радіти, але коли Джонсон піде, вони побачать, що політика Великої Британії не зміниться. Російська влада хоче бачити розкол на заході, але своїми агресивними діями вона навпаки його консолідує проти себе".