У складі Іноземного легіону: Ексдепутатка парламенту Норвегії воює за Україну (фото)

"Востаннє, коли велика війна була на континенті, моя країна також потребувала допомоги. Тож для мене це було моральним обов’язком", – нагадує Сандра про нацистську окупацію Норвегії.

Вона розповідає журналістам, що на війні втрачають сенс гендерні відмінності та стереотипи. На фронті усі – насамперед воїни. "Ви живете один з одним, ви дихайте одне одному в потилицю", – каже Андерсен Ейра. Вона розповідає, що ділиться "надіями та мріями, а також походами в туалет" зі своїми колегами-легіонерами в умовах, що подібні для неї на час у морі: у рибальських бригадах Норвегії жінки складають лише 1%.

Утім, жінка чудово розуміє, що її стать у разі потрапляння в полон стала би для неї додатковим фактором небезпеки. "Буде сексуальне насильство", — констатує вона, описуючи, як на власні очі бачила, як російські солдати ґвалтували українських жінок і завдавали ударів по міських площах та евакуаційних автобусах мирних жителів.

Зробити так, аби рашисти більше не могли вчиняти подібних злочинів, спонукає Сандру продовжувати почате. "Це також велика мотивація, яка підтримує мене", – каже вона.

Time нагадує, що в українських Збройних силах близько 15% або трохи більше ніж 30 тисяч осіб становлять жінки. Та й у складі Іноземного легіону, який сформувався на початку російського вторгнення з громадян інших держав, які прагнули допомогти українцям подолати агресора, жінки є. Вони прибули зі США, Британії, Нідерландів, Португалії, Австралії, Угорщини, Ізраїлю, Грузії та інших країн. За даними Time, їх – понад два десятки.

Й усі вони прибули в Україну, бо вважають, що ця боротьба – не суто чоловіча справа. А де в чому жінки вважають себе ефективнішими за чоловіків. "Нас має бути більше. Ми краще стріляємо, точніше. Чоловіки навіть заздрять нам", – каже грузинська снайперка Дареджан Майсурадзе, яка має за плечима військовий досвід, а нині застосовує його проти росіян, які принесли нині війну в Україну так само, як колись принесли її у Грузію.