У Вашингтона є карти: Трамп може зруйнувати Росію, - WP

Після кількох місяців спроб домовитися з Кремлем президент США Дональд Трамп почав відкрито засуджувати дії Володимира Путіна. Попри неодноразові заклики до негайного припинення вогню в Україні, російська сторона не демонструє готовності до компромісу. За інформацією американських джерел, після нової хвилі ракетних ударів по Києву Трамп розглядає можливість посилення санкцій проти РФ, а також підтримує ідею збільшення військової допомоги Україні та активнішого залучення європейських союзників. Про це пише The Washington Post, передають Патріоти України.

У вівторок глава Білого дому різко висловився про дії Путіна: “Він грається з вогнем”, — зазначив Трамп, додавши, що раніше стримував найгірший розвиток подій: “Якби не я, з Росією вже сталося б багато справді поганих речей”. У неділю ж його тон змінився ще помітніше: “Я не знаю, що, чорт забирай, трапилося з Путіним. Завжди ладив із ним, але він посилає ракети до міст і вбиває людей, і це зовсім не подобається”.

Того ж дня Росія здійснила одну з найпотужніших атак за весь час повномасштабного вторгнення: за даними Києва, було випущено 355 дронів. Загалом протягом вихідних Росія запустила 900 безпілотників та 69 крилатих ракет. Міністерство внутрішніх справ України повідомляє про понад 80 зруйнованих житлових об’єктів, серед них — гуртожитки коледжів. У різних регіонах країни зафіксовано загибель цивільних, включаючи дітей 8, 12 і 17 років.

Прессекретар Путіна Дмитро Пєсков відповів на заяви Трампа, назвавши їх “емоційними”. Тим часом на лінії фронту, яка простягається на 620 миль, спостерігається активізація російських штурмових дій. Зокрема, фіксується широке застосування новітніх оптоволоконних безпілотників, які мають підвищену стійкість до засобів радіоелектронної боротьби, точніше наводяться на цілі та працюють довше за рахунок ефективніших батарей.

Попри активізацію атак Росії, в Україні дедалі більше занепокоєні не лише кількістю безпілотників, а й критичним скороченням американських систем протиповітряної оборони Patriot. Саме ці установки залишаються єдиним надійним засобом проти російських балістичних ракет. Увечері в суботу Україні не вдалося перехопити дев’ять запусків — брак ресурсів стає все очевиднішим. Державний секретар Марко Рубіо минулого тижня свідчив, що США фактично вичерпали свої запаси Patriot і тепер закликають союзників у НАТО передавати свої, але ті не поспішають розлучатися з озброєнням.

Тим не менш, європейські держави активізують підтримку іншими способами. У понеділок канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що Берлін, Париж і Лондон більше не накладатимуть обмеження на використання Україною озброєння дальньої дії.

Поки Путін упевнений у військовому домінуванні, він навряд чи погодиться на переговори. Трампова критика президента Володимира Зеленського у соціальних мережах може сприйматися в Кремлі як можливість розхитати зв’язок між Києвом і Вашингтоном. А заяви віце-президента Дж. Д. Венса про можливий вихід США з процесу, якщо не буде домовленості, лише посилюють позицію Москви.

Офіційний Вашингтон не має наміру відмовлятися від пошуку політичного врегулювання. У США все частіше наголошують: війна в Україні — це не лише регіональний конфлікт, а глобальне протистояння між ліберальним світом і автократичними режимами. Поки Північна Корея постачає ракети, Іран — дрони, а торгівля з Китаєм забезпечує фінансову подушку, Росія має змогу вести бойові дії.

Зусилля адміністрації Трампа щодо швидкого завершення війни, обіцяні під час виборчої кампанії, стикаються з реальністю. Колишні президенти США також намагалися будувати діалог із Путіним: Джордж Буш-молодший вірив, що може довіряти російському лідеру, а Барак Обама спробував “перезавантаження” — безуспішно. Анексія Криму у 2014 році стала моментом істини.

Путін залишається тим самим, але нині Трамп допускає, що може змінити підхід. Якщо заяви про те, що “Путін з’їхав з глузду”, допоможуть нинішньому американському президенту перейти до жорсткіших дій, це лише підкреслює зміну політичного клімату. Як показує практика, російський лідер реагує на силу.

Тим часом у Конгресі зростає тиск на Москву. Сенатори Ліндсі Грем та Річард Блюменталь представили законопроєкт, який дозволяє президенту запроваджувати мита до 500% для країн, що купують російські нафту, газ або уран. Документ уже має 81 співавтора і має всі шанси пройти в Палаті представників.

Американські політики сподіваються, що загроза вторинних санкцій змусить Китай та Індію переглянути свої енергетичні угоди з РФ. Разом із прямим санкційним тиском та посиленою допомогою Україні це може вплинути на плани Кремля.