У ЗСУ закінчуються ракети для F-16, якими збивають реактивні "Шахеди" – ЗМІ

В Україні майже вичерпалися запаси ракет американського виробництва AIM-120 та AIM-9 для винищувачів F-16, якими перехоплюють російські крилаті ракети і нові реактивні дрони, передають Патріоти України з посиланням на The Economist.

За даними видання, українській протиповітряній обороні бракує ракет для збиття нових російських БпЛА "Герань-4" та "Герань-5", які літають зі швидкістю до 600 км/год, а темпи їхнього виробництва в Росії сягають близько 3 000 одиниць на місяць.

Турбореактивні двигуни до них здебільшого надходять із Китаю, проте частину агрегатів виготовляють безпосередньо в РФ на контрабандних західних 3D-принтерах. Поряд із габаритнішими дронами "Бандероль" ці безпілотники дедалі більше нагадують недорогі крилаті ракети, для знешкодження яких винищувачам F-16 критично бракує ракет AIM-120 та AIM-9.

Україна розробляє власні дрони-перехоплювачі для протидії російським БпЛА, проте ситуація із захистом від балістичного озброєння є ще складнішою.

Наразі українські запаси ракет PAC-3 для систем Patriot майже вичерпано. Нові масштабні постачання зі США малоймовірні внаслідок виснаження американських складів через війну з Іраном.

Водночас Росія наростила виробництво балістичних ракет приблизно до 100 одиниць на місяць: 60 ракет "Іскандер-М" і 40 ракет RM-48U.

Є певні очікування від майбутньої передачі Україні кількох старіших франко-італійських батарей ППО SAMP/T разом із ракетами Aster до кінця 2026 року. Наступного року Україна має отримати вісім новітніх комплексів версії SAMP/T NG.

Дослівно: "На відміну від PAC-3, що використовує кінетичне перехоплення (пряме влучання), ракета Aster оснащена бойовою частиною, яка вибухає поруч із ворожою ракетою. Однак джерела у французькій армії стверджують, що в деяких аспектах вона перевершує Patriot. Її вартість також становить менш як половину від 7 мільйонів доларів – ціни останньої експортної версії PAC-3".

За ліцензією у Німеччині планують виробляти до 200 менш потужних ракет PAC-2 на рік, частина з яких може надійти до України за згодою країн НАТО.

Фундаментально змінити ситуацію покликаний спільний європейсько-український проєкт Freyja, амбітність якого порівнюють із програмою "польоту на Місяць". Його мета – надати Україні та її європейським союзникам значно дешевшу і масовішу альтернативу ракетам PAC-3, що працюватиме з радарами та системами передавання даних стандарту НАТО.

Запланований перехоплювач базується на українській балістичній ракеті малої дальності FP-7. Сенсори, системи наведення та керування постачатимуть 12 європейських оборонних компаній, серед яких французька Thales, італійська Leonardo, німецька Diehl та шведська Saab.