Удари по Енгельс-2 та Дягілєво зірвали плани РФ, але для зламу у повітрі потрібні F-16, - Романенко

У Саратовській, Рязанській областях та в Курську сталися вибухи на військових авіабазах. Так звана бавовна після ударів безпілотника призвела до пошкодження російських бомбардувальників на авіабазі в Енгельсі, звідки вилітають літаки для ракетних обстрілів України. У Росії вражені тим, як завдаються удари по стратегічних військових об'єктах, які дуже далеко від лінії фронту, передають Патріоти України.

В інтерв'ю Главреду авіаційний експерт, провідний науковий співробітник Державного музею авіації ім. О. К Антонова Валерій Романенко розповів, як вибухи на військових об'єктах у Росії вплинули на плани окупантів щодо масованого ракетного удару по Україні, назвав три версії удару безпілотником по авіабазах в Енгельсі, Дягілєві та Курську і пояснив, чому можлива передача Заходом винищувачів F-16 Україні могла б призвести до радикальних змін на війні.

Цими днями сталися вибухи на авіабазах ВПС РФ в Енгельсі, Дягілєво та Курську. Як ви оцінюєте інциденти? Чи можуть вони послабити здатність росіян наносити ракетні удари по Україні?

Офіційних підтверджень з боку української сторони щодо причетності до ситуації з вибухами на авіабазах в Енгельсі, Дягілево та Курську наразі немає. Можна сказати, що, дійсно, з авіабази Енгельс-2 було зірвано підйом декількох бомбардувальників для ударів по Україні. Повністю зірвано наліт з військової авіаційної бази у Дягілєво – пошкоджений там бомбардувальник вже був готовий до вильоту. В нього під крилами дуже помітні ракети Х-22, вони вже були на борту. Це саме ті ракети, якими росіяни обстрілюють наші міста на лінії бойового зіткнення.

Як реагуватимуть росіяни? Можливо, вони намагатимуться приховати свою стратегічну авіацію або менше її використовувати?

Обидва варіанти навряд чи є можливими. Літаки великі – у Росії занадто мало баз, щоб їх сховати. Наприклад, літаки Ту-95МС, які складають більшу частину їхнього повітряного флоту (вони більш розповсюджені, ніж Ту-160), можуть постійно базуватися лише на двох аеродромах – Енгельс-2 чи в Українці біля Владивостока. Проводити вильоти з Владивостока з метою обстрілів України буде дуже незручно. Ба більше, за ресурсом ці бомбардувальники не зможуть це зробити.

Якщо казати про Ту-22, у Росії є більше аеродромів, з яких вони можуть працювати. Втім, вони здатні використовувати лише ракети Х-22, які мають виключно низьку влучність з радіусом відхилення до 500 метрів. Літаки з такими ракетами не придатні до цілеспрямованого ураження інфраструктури і здатні виконувати тільки терористичні нальоти на великі міста.

Що, на вашу думку, могло прилетіти на авіабази РФ в Енгельсі, Дягілєво та Курську? Ми вже чули, що по базі в Енгельсі могло бути завдано удару радянським БПЛА Ту-141 Стриж…

Підкреслю, що ми можемо говорити про це тільки з теоретичної точки зору. Пропоную розглянути три варіанти.

Перший – безпілотник ВР-2 Стриж. Це радянський безпілотний апарат, який випускався на Харківському авіаційному підприємстві. Двигун для нього виробляла Мотор-Січ. Всі креслення і документація є в Україні. Дальність БПЛА сягає 1000 кілометрів. Це був виключно розвідувальний безпілотник. Але з нього можна зняти фотоапарати, радіоелектронну розвідувальну апаратуру і замість них поставити 150-кілограмову боєголовку. Літальний апарат перетворюється на дрон-камікадзе. Щоб збільшити запас палива, можна зняти і парашут, який використовується для приземлення дрону під час повернення.

Нагадаю, задана дальність польоту Стрижа – 1 тисяча кілометрів. В теорії, навіть якщо дрону треба буде облетіти райони знаходження зенітно-ракетних комплексів Росії на сході України, йому вистачить дальності для нанесення удару по Енгельсу, який знаходиться на відстані орієнтовно 750-800 км. Все залежить від точки старту. Щодо Дягілєво взагалі не має жодних проблем – відстань ще з глибини України, навіть не з самої лінії бойового зіткнення, сягає приблизно 560 км.

Другий варіант – Укроборонпром заявив про створення дронів з дальністю 1 000 км. Можливо, був застосований саме такий безпілотник.

Третій варіант – дрони-камікадзе RAM II UAV, на які збирав кошти фонд пана Притули.

Наскільки ми розуміємо, Захід офіційно виступає проти того, щоб Україна західною зброєю завдавала ударів по військових об'єктах РФ. Враховуючи посилення позицій ЗСУ на полі бою, чи можуть союзники змінити своє рішення?

Іноземні ЗМІ писали, що таке рішення є результатом домовленостей Сполучених Штатів та Китаю. Цей крок нібито повинен стримати Росію від використання тактичної ядерної зброї проти України. Не знаю, наскільки інформація відповідає дійсності, але західні союзники дуже старанно працюють над тим, щоб не надавати нам далекобійні снаряди до тих систем, які є у нас вже є. Я кажу про MLRS та HIMARS.

Керівник ГУР Кирило Буданов заявив, що у Росії залишилося ракет тільки на декілька масових атак. На вашу думку, чи може Іран дійсно надати росіянам балістичні ракети? Якою у такому випадку буде реакція світу?

Це вже військово-політичні рішення, які важко передбачити. Якщо Іран надасть Росії ракети, у нас будуть великі проблеми. Але складнощі спіткають і Москву. Останнє застосування цих ракет продемонструвало, що до цілей долітає – причому з великим відхиленням – лише третина ракет. Під час операції "Мученик Сулеймані", коли іранці обстрілювали базу США в Іраку, вони запустили 15 ракет. Примітно, 5 ракет не долетіли. Ще 5 влучили лише по периферії бази. І тільки 5 ракет завдали мінімальної шкоди – вони пошкодили один літак, який стояв відкрито на злітно-посадковій смузі.

Втім, протистояти іранським ракетам дійсно буде дуже важко, нашим комплексам ППО складно боротися з балістичними ракетами. Але якість цих ракет є сумнівною, а росіянам буде важко їх використовувати для ударів по інфраструктурних об'єктах.

Речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат сказав, що Україна очікує на рішення Заходу щодо надання Києву винищувачів F-16. Чи є шанси на отримання сучасних винищувачів? Як це може змінити ситуацію на фронті?

Якби ми отримали літаки F-16, це радикально б змінило військову ситуацію. Мова йде про значне посилення нашої протиповітряної оборони та покращення позицій у боротьбі з авіацією РФ.

По-перше, ці літаки добре пристосовані до перехоплення крилатих ракет. Для них це як цукерку з'їсти. Вони оснащені радарами, які легко виділяють рухомі об'єкти на фоні землі, здатні їх переслідувати і мають великий арсенал зброї, якою можна їх знищувати. Крім того, винищувачі можна було б інтегрувати в нашу загальну систему протиповітряної оборони зі швидкою передачею даних на порти про місцезнаходження і маршрути крилатих ракет.

По-друге, в нас з'явилася б можливість на рівних битися з росіянами в повітрі. Ми могли б завдавати ударів по їхніх бойових порядках. Наприклад, їхні бомбардувальники намагаються бити по наших передових позиціях на лінії фронту. Далі залітати вони бояться. Так от ми могли б їх знищувати в повітрі. І якщо їм на допомогу прибули б винищувачі, ми б могли на рівних, і навіть з невеликою перевагою, вести з ними повітряний бій.

Зараз у нас застарілі літаки. Найновіший літак, який ми маємо на балансі, було збудовано в 1991 році. Наші літаки 4-го покоління, а російські – 4++. Вони більш модернізовані, тому нам важко їм протистояти.