Удари по портах, складах і залізниці: NYT розповів, як Росія намагається зламати економіку України

За даними видання, російські атаки призводять до скорочення виробництва, втрати робочих місць, проблем із логістикою та зменшення експорту. Українські чиновники називають нинішню кампанію «тотальною війною» через її значний економічний вплив.

NYT зазначає, що активізація таких ударів відбулася після українських атак на російську нафтову промисловість та компанії електронної комерції. На думку Орисі Луцевич із Chatham House, оскільки просування Росії на полі бою значною мірою зупинилося, економіка стала однією з головних цілей у війні на виснаження.

За оцінкою Міністерства економіки України, до кінця 2026 року економічні збитки від російської кампанії можуть сягнути близько $10 млрд. Йдеться не лише про безпосередньо зруйновані об'єкти, а й про втрати продажів, зриви робочого часу та логістичні проблеми.

Європейський банк реконструкції та розвитку водночас знизив прогноз зростання української економіки на 2026 рік із 2,2% до 1,5%. Деякі економісти, як зазначає NYT, допускають, що за підсумками року зростання може бути нульовим.

Одним із ключових напрямків російських атак стала логістика. Удари по портах, локомотивах, прикордонних переходах та суднах у Чорному морі скорочують можливості України експортувати товари. Росія також завдавала ударів по складах, через що частина продукції зникала з полиць магазинів. Останніми днями атаки поширилися і на інтернет-інфраструктуру, порушивши обслуговування близько 100 тисяч домогосподарств.

Окремою проблемою для економіки залишається залізниця. За даними NYT, Україна до початку повномасштабної війни мала близько 1800 локомотивів, із яких приблизно 500 уже втрачено. Нині, за наведеними у матеріалі оцінками, країна втрачає в середньому один локомотив на день.

Росія також завдавала ударів по зерносховищах у період збору врожаю. Європейський Союз постачає Україні мобільні зерносховища, однак скорочення продажів може створити фінансові проблеми для аграріїв та вплинути на банківський сектор.

Водночас українська економіка продовжує адаптуватися до умов війни. Серед сфер, що демонструють розвиток, NYT називає оборонні технології, сонячну та вітрову енергетику. Український експорт сталі, залізної руди та зерна скоротився приблизно на третину, але втрати частково компенсуються іноземною допомогою.

Підприємства також змінюють підходи до зберігання товарів і логістики. Серед варіантів — розподілені склади, підземні сховища та інші способи зменшити ризик втрати всього запасу через один удар.

У NYT наголошують, що Україна не стикається із загрозою голоду, однак тривалі атаки створюють ризик економічного спаду, зменшення податкової бази та додаткового тиску на фінансування війни.