Україна ударами по НПЗ перетворила одну зі стратегічних переваг Росії на проблему: Розкрито масштаб втрат Кремля

Українські атаки на російські НПЗ спричинили масштабні пошкодження енергетичної інфраструктури та загострили паливну кризу у РФ. Щонайменше дві третини з 36 великих нафтових об'єктів Росії зазнали ударів упродовж кількох місяців, а частина потужностей опинилася поза роботою, передають Патріоти України.

Про це повідомляє The Washington Post. Експерти зазначають, що низка чинників, серед яких – повторні атаки та труднощі з ремонтом через санкції, посилює економічні втрати Кремля.

Українські атаки посилюють паливну кризу в Росії

Українські удари по російських нафтопереробних заводах спричинили серйозні перебої на паливному ринку РФ. Від початку року бензин і дизель на території країни-агресорки подорожчали приблизно на 20%, а великі паливні компанії запровадили обмеження на обсяги продажу споживачам.

Як з’ясувало видання, аналіз супутникових знімків, візуальних матеріалів та свідчень експертів і українських військових посадовців показав, що удари часто припадали на ключові технологічні вузли НПЗ. Зокрема, пошкоджувалися установки знесолення, дистиляції та вторинної переробки нафти. А, через міжнародні санкції отримати необхідні комплектуючі й відновити роботу цих об’єктів Росії стає дедалі складніше.

У період із 1 квітня до 31 серпня постраждали щонайменше дві третини з 36 великих російських НПЗ, які відстежує S&P Global Energy. Деякі підприємства атакували до п’яти разів.

З 54 проаналізованих виданням ударів понад половина, ймовірно, пошкодила установки знесолення та дистиляції, а більш ніж третина атак уразила обладнання для вторинної переробки, що використовується для виробництва бензину, авіаційного пального та зрідженого нафтового газу.

"Ми цілимося в найважливіші частини нафтопереробного заводу. Нам не потрібно вражати весь завод. Ми знаємо, куди вдарити, щоб він зупинився і не відновлювався", – пояснив командир українського батальйону безпілотників з позивним "Танго"

Санкції гальмують ремонт пошкоджених НПЗ

Після початку повномасштабного вторгнення РФ Євросоюз, а згодом і США заборонили постачання до Росії обладнання для первинної та вторинної переробки нафти. Обмеження ускладнюють ремонт пошкоджених українськими ударами НПЗ, адже Москва має труднощі з доступом до необхідних комплектуючих.

За словами експерта Eurasia Group Олександра Коляндра, головна проблема для Росії полягає в тому, що українські атаки відбуваються частіше, ніж росіяни встигають відновлювати пошкоджене обладнання.

Навіть російський диктатор Володимир Путін визнав, що удари України по НПЗ завдають шкоди російській економіці. За його оцінкою, втрати становили близько 1% ВВП. На цьому тлі він пообіцяв посилити протиповітряну оборону.

Масовані удари українських безпілотників по російських НПЗ активізувалися в серпні минулого року. Після зимового спаду інтенсивність атак знову почала зростати навесні й досягла нового максимуму в серпні. За словами "Танго", з часом українські військові стали успішніше уражати критично важливі вузли підприємств завдяки збільшенню інтенсивності ударів.

За даними S&P Global Energy, до кінця серпня з експлуатації вибула половина російських нафтопереробних потужностей – більш ніж удвічі більше, ніж наприкінці 2025 року. На початку серпня експорт нафтопродуктів із Росії також скоротився вдвічі порівняно з аналогічним періодом 2025 року.

Україна використовує слабкі місця російської оборони

Однією з причин ефективності української кампанії експерти називають можливість масово виробляти дешеві безпілотники та їхні компоненти. Це дозволяє запускати більші групи дронів, доповнюючи їх безпілотниками-пастками без вибухівки, які відволікають російську ППО та змушують її витрачати боєприпаси.

"Українська кампанія перетворила розміри Росії, історично одну з її великих стратегічних переваг, на перешкоду. За словами експертів, російські засоби протиповітряної оборони розпорошені, що унеможливлює постійний захист кожного нафтопереробного заводу", – йдеться у матеріалі.

Експерти зазначають, що розвідувальна підтримка західних союзників допомогла Україні виявити слабкі місця російської ППО. Зокрема, дані США про розташування російських радарів і систем протиповітряної оборони дали змогу українським військовим прокладати маршрути для дронів та уникати виявлення.

Україна також проводить далекобійні атаки вглиб Росії, зокрема використовуючи висотні аеростати для запуску безпілотників. Крім того, підвищити точність визначення цілей допомогло застосування штучного інтелекту.