Завершення війни не обов’язково означає перемогу однієї сторони або капітуляцію іншої. Більшість військових конфліктів після Другої світової війни закінчувалися проміжними домовленостями, які не гарантували вічного миру, але давали країнам можливість розвиватися. Про це заявив економіст Олексій Кущ, передають Патріоти України.
У своїй публікації він розкритикував поширене в українському суспільстві уявлення про війну як про гру з нульовою сумою, де можливі лише два результати — повна перемога або капітуляція.
Як приклади Кущ навів ізраїльсько-арабські війни, конфлікти між Індією та Пакистаном, восьмирічну ірано-іракську війну та Корейську війну. За його словами, ці протистояння не завершувалися повним знищенням або капітуляцією однієї зі сторін.
Економіст також нагадав, що навіть США не змогли забезпечити повну капітуляцію в Афганістані та Іраку, попри значну військову перевагу.
«Навіщо мити руки, якщо вони потім знову забруднюються?»
Кущ порівняв аргумент про те, що Росія може знову напасти після укладення мирної угоди, із небажанням мити руки через те, що вони згодом знову забрудняться.
На його думку, відсутність вічного миру не означає, що країнам не потрібно домовлятися. Навпаки, мир дає можливість підготуватися до потенційних загроз у майбутньому та зробити нову війну максимально малоймовірною.
Як приклад економіст навів Ізраїль, який укладав мирні угоди з країнами, з якими раніше воював. Водночас держава продовжує підтримувати високу обороноздатність.
Якою має бути Україна після війни
Кущ вважає, що Україні необхідно використати період миру для економічного та соціального розвитку. Зокрема, він назвав орієнтир у $1 трлн ВВП, який, за його оцінкою, дозволив би щороку спрямовувати близько $50 млрд на оборону.
Водночас економіст звернув увагу на те, що в українських дискусіях багато говорять про можливі дії Росії після укладення мирної угоди, але значно менше — про плани самої України.
Зокрема, залишається відкритим питання, за рахунок якої економічної моделі країна зможе забезпечити довгострокове зростання та зміцнення обороноздатності.
Кущ також наголосив, що переговори можна вести навіть із політичними лідерами, які не є прихильниками миру. Для прикладу він згадав переговори Фінляндії зі Сталіним та президента США Річарда Ніксона з Мао Цзедуном.
На думку економіста, страх говорити про мир пов’язаний не лише з побоюваннями нового нападу Росії, а й із невизначеністю щодо майбутнього України після завершення бойових дій.
Він вважає, що частина суспільства досі керується радянською логікою «якщо ворог не здається — його знищують», навіть якщо до повномасштабної війни ці люди називали себе лібералами.
В оточенні президента США Дональда Трампа обговорювали можливість заміни державного секретаря Марко Рубіо після проміжних виборів до Конгресу, передають Патріоти України з посиланням на The Washington Sun. . Одним із претендентів, за даними видання, н...
Українські удари по російських нафтопереробних заводах суттєво вплинули на роботу паливного сектору РФ. Станом на кінець вересня 2026 року з 38 основних НПЗ країни 15 були виведені з експлуатації, ще 12 скоротили виробництво нафтопродуктів, передають П...
