Українські дрони зіткнулися з новим викликом: Що може загальмувати оборонну революцію

За роки повномасштабної війни Україна перетворилася на один із головних світових центрів розвитку оборонних технологій. Однак тепер перед українською індустрією постало завдання, яке може виявитися не менш складним, ніж протистояння російській зброї: розрізнені стартапи та виробництва потрібно перетворити на потужну індустрію, здатну працювати з масштабними західними інвестиціями, передають Патріоти України.

Про це пише американське видання Newsweek у матеріалі про українську "революцію дронів". Автор публікації Девід Аверре зазначає, що Україна за роки війни накопичила унікальний досвід створення та застосування безпілотних систем безпосередньо на полі бою.

Водночас масштабування цих розробок залишається серйозною проблемою. Українські компанії створювалися передусім для того, щоб якомога швидше забезпечувати потреби фронту. Тому далеко не всі з них мають необхідну юридичну, фінансову та бізнес-підготовку для залучення великих інвестицій із Заходу.

Українським виробникам потрібні гроші та потужності

Журналісти поспілкувалися, зокрема, з колишнім прем'єр-міністром України, а нині співзасновником оборонної компанії UFORCE Олексієм Гончаруком.

За його словами, Україна традиційно знаходить рішення у відповідь на нові російські переваги. Він прогнозує, що протягом кількох місяців українська сторона зможе знайти ефективну відповідь на російські реактивні безпілотники.

Однак наявність технології ще не означає можливість виробляти її у необхідній кількості. Українським компаніям бракує фінансування та виробничих можливостей, щоб повністю реалізувати потенціал власних розробок.

Одним із ключових джерел фінансування можуть стати американські приватні інвестори. Проте для цього українським оборонним компаніям доведеться адаптуватися до вимог великого міжнародного бізнесу.

Гончарук звертає увагу на те, що невеликій українській компанії складно отримати доступ до великих західних гравців. Вона часто опиняється у становищі молодшого партнера, тоді як потенційним інвесторам потрібні зрозуміла юридична структура, захищена інтелектуальна власність та прозорі бізнес-процеси.

При цьому надмірна бюрократизація може стати ще однією проблемою. Україні необхідно масштабувати оборонну промисловість, але водночас не перетворити її на повільну систему, де нові технології розроблятимуться та впроваджуватимуться надто довго.

Окремим питанням залишається захист українських технологій від витоку за кордон.

У Європі знову обговорюють заморожені активи РФ

Ще однією важливою темою світового інформаційного порядку денного стали заморожені російські активи.

Financial Times і Politico пишуть про новий виток дискусії щодо можливого використання близько 210 млрд євро російських активів, які залишаються замороженими в Європі.

Йдеться про пошук механізму, який дозволив би використати ці кошти для підтримки України та часткового покриття її фінансових потреб. Зокрема, обговорюється можливість спрямувати їх на покриття значного бюджетного дефіциту України.

До обговорення питання активніше повернулися європейські країни, зокрема Швеція та Німеччина. У Євросоюзі шукають варіант, який дозволив би використати російські кошти замість або на доповнення до частини довгострокової фінансової підтримки України.

Європейська комісія продовжує опрацьовувати можливі механізми, однак остаточного рішення поки немає.

Головною перешкодою залишається позиція Бельгії. Саме на її території, у міжнародному депозитарії Euroclear, зберігається значна частина заморожених російських активів. Бельгійська сторона побоюється можливих юридичних та фінансових наслідків такого рішення.

Тому, попри нову активізацію дискусії, європейські посадовці застерігають: до спільного рішення щодо використання заморожених російських активів поки що далеко.