Українцям у Польщі стає складніше отримати тимчасовий захист: У чому причина

Польський омбудсмен апелює до представників польського МВСіА щодо проблемних питань, які й надалі супроводжують вимушених мігрантів з України в Польщі. Проблеми українців зі статусом UKR здебільшого зумовлені відсутністю даних в польських прикордонних реєстрах та неможливістю отримати чи відновити тимчасовий захист. Про це пише uapl.info, передають Патріоти України.

Уповноважений з прав людини Польщі вчергове звернувся до Міністерства внутрішніх справ з низкою проблем вимушених мігрантів з України при отриманні, відновленні чи поновленні статусу UKR. А також наголошує на втраті українцями пільг та виплат, що пов’язані з тимчасовим захистом у Польщі.

Омбудсмен Польщі фіксує значні проблеми українців у Польщі, які попередньо користувались інструментом тимчасового захисту в інших країнах ЄС. Зокрема польський Уповноважений з прав людини отримує численні скарги від громадян України, які:

• отримують відмови у присвоєнні статусу PESEL UKR (тимчасового захисту) в Польщі,
• після наявності в минулому аналогічного статусу в іншій країні Європейського Союзу,
• навіть після відмови від тимчасового захисту за межами Республіки Польща.

Омбудсмен Польщі зазначає, що згідно з чинним польським законодавством дія польського спецзакону (пункт 3 частини 3 статті 2) не поширюються на громадян України: які користуються тимчасовим захистом на території іншої країни ЄС, крім Польщі, що було надано у зв’язку з військовими діями в Україні.

Проте в окремих випадках вимушеним мігрантам з України в Польщі не надають тимчасовий захист та супутні пільги й виплати. Причиною відмови у наданні PESEL UKR вказують наявність їх даних у європейському реєстрі осіб, які отримали тимчасовий захист від іншої держави ЄС.

Українці скаржаться саме на те, що проблеми з отримання статусу UKR в Польщі виникають навіть тоді, коли вони попередньо відмовилися від тимчасового захисту в іншій країні ЄС.

Польський Омбудсмен наголошує на тому, що такі дії польських посадовців певним чином суперечать рекомендаціям Європейської комісії.

Адже згідно з відповідями на поширені запитання щодо Директиви Ради 2001/55/ЄС та Виконавче рішення Ради (ЄС) 2022/382: держава-член ЄС не може відмовити в реєстрації бенефіціара тимчасового захисту, через те, що він зареєстрований як такий, що користується тимчасовим захистом в іншій державі-члені ЄС. Водночас так особа може користуватися правами, наданими йому/їй тільки в одній з країн-членів Європейського Союзу одночасно.

Відтак, якщо особа, яка отримала тимчасовий захист в одній з країн ЄС, переїжджає в іншу державу ЄС, ця країна повинна надані йому/їй права, передбачені Директивою про тимчасовий захист українців. Після чого зареєструвати особу у відповідних реєстрах та надати дозвіл на проживання.

Чимало вимушених українських мігрантів у Польщі у 2024 році отримують нові документи, що підтверджують особу. Зокрема, внутрішні та закордонні паспорти громадян, які українці оформляють саме на території України.

Проблема виникає через те, що:

виїзд особи зі статусом PESEL UKR до України у реєстрі Прикордонної варти Польщі фіксується на підставі «старого» паспорту, а під час повернення до Польщі українцями вже використовується «новий» паспортний документ.

Омбудсмен Польщі наголошує на тому, що через такі неузгодженості українці втрачають тимчасовий захист та супутні виплати. Адже за даними прикордонних реєстрів вони нібито й надалі перебувають (понад 30 діб) за межами Республіки Польща. Українці отримують вказівки від Прикордонної служби (Straż graniczna) та Управління соціального захисту (ZUS) Польщі з вимогою оновити дані про новий документ в органах місцевої влади.

Однак, попри повідомлення про факт отримання нового документа, фіксуються випадки, коли: оновлені (актуальні) дані про повторний в’їзд до Польщі й надалі не відображаються у відповідному реєстрі громадян України оскільки такі дані про перетин кордону на підставі різних проїзних документів не об’єднані та не взаємоповʼязані.

Щобільше омбудсмен Польщі наголошує на тому, що: відповідна правова практика муніципальних органів влади щодо статусу UKR є різною, а способи розгляду справи можуть залежати від конкретного органу.

Відтак українці у Польщі, отримавши відмову в одному органі, звертаються до органу влади в іншому районі або населеному пункті. І це, як не дивно, може підвищити шанси на позитивне вирішення справи щодо відновлення чи надання статусу UKR. На думку польського омбудсмена це не лише посилює недовіру до адміністративних органів Польщі. А й також створює додаткове навантаження на польських урядовців.