Уже в Кобзона? П'ять російських офіцерів зникли після відмови воювати в Україні, - Astra

Що відомо про зниклих росіян

Брати участь у війні проти України відмовились Руслан Леванов, Алєксандр Свечіхін, Дмітрій Щербінкін, Сєргєй Іванов (прізвище змінено) та Дмітрій Волков.

Мати 27-річного Леванова розповіла, що її син відмовився воювати тоді, коли йому дали наказ: "Взяти бойову точку за будь-яку ціну. Брати кількістю, без будь-якої військової тактики, без підручних засобів".

Ба більше, під час останнього бою комбат їх покинув, сказавши, що нібито йде по підмогу. Саме після того Леванов і написав рапорт. Його фотографію він відправив матері.

Волков відмовився з аналогічної причини – у нього з 30 людей залишилось 7. Свічіхін захотів перевестись під командування в другу частину, бо їх залишилось мало.

Офіцерів намагались "перевиховати"

З повідомлень офіцерів рідним відомо, що всіх п'ятьох відправили в тимчасово окуповану Брянку, що на території так званої квазіреспубліки в Луганській області. Там є так званий "центр психологічної обробки".

В офіційних відповідях відомств російські посадовці називають його "Центром відновлення бойової стійкості військовослужбовців".

За даними матері Волкова, їх там принижували, ображали, погрожували побиттям. Щербінкін писав рідним, що їх намагаються налякати. Та родичі пригадують, що він був емоційно стійкий і писав, мовляв, рішення ухвалив і змінювати його не буде.

Алчевськ, підвал і відмовки

Ймовірно, після "невдалого" виховання, військових 10 липня перевезли у військову комендатуру в тимчасово окупований Алчевськ на Луганщині. Звідти – у підвал.

Леванов писав матері, що біля них поставили охорону, у підвалі сиро, спати ніде, просто гола підлога, їжі та води – немає: "Сказали, що тут до особливих вказівок".

Щербінкін написав матері: "Нам дали два дні подумати. Якщо я через 2 дні не вийду на зв'язок, то підіймай "кіпіш", пиши до всіх інстанцій, значить, щось пішло не так".

Згодом офіцери перестали виходити на зв'язок. Рідні зниклих поїхали в Ростов, де замполіт Євген Мазунін сказав: "Все добре і хлопці повернулися у бої". Нібито в складі 57-ї бригади. Проте, на якому напрямку, матерям Леванова та Іванова – не відповіли.

Пропаганда придумала "два варіанти" загибелі

Після звернення дружини Волкова замполіт 57 бригади Ігор Горюшкін місяць нібито "шукав" офіцерів. Згодом він сказав виданню, що до його бригади вони не потрапляли, а про підвали нічого не знає.

Інші російські військові, які теж пройшли через Брянку, проте таки погодились воювати та вижили, вважають, що Горюшкін точно знав про підвали.

Згодом рідним сказали, що нібито 23 липня Дмитро Щербінкін загинув внаслідок "прямого влучення снаряда калібру 152 міліметри на відкритій місцевості". Так рідним відповідали до 14 серпня 2022 року.

Натомість, коли матір Леванова у вересні 2022 року знову приїхала в Луганськ, то з'явився "документ" – виписка в журналі бойових дій про те, що всі п'ятеро офіцерів загинули 20 липня.

Внаслідок артилерійського обстрілу за позиціями бригади підрозділів ПВК склад боєприпасів ПВК у населеному пункті Нижнє Покровське (85373), у зв'язку з детонацією боєприпасів, будинок повністю знищено. За словами очевидців, у будівлі перебувало 5 осіб, наразі місцеперебування військовослужбовців не встановлено, – мовиться в так званому "документі".

Однак, як Щербінкін міг загинути двічі з різницею у три дні рідним не розповіли. Його матері сказали, що нібито знайшли рештки "її сина".

Дадали, мовляв, "впізнали" його по "частині лиця". Як це можливо, після вибуху та після того, як тіло місяць лежало влітку, їй не пояснили. Де рештки слідчий так нібито не знає.

Натомість військовий, якого теж тримали в Брянці, а потім вивезли в підвал пригадав, що приїхали люди в масках, зав'язали їм очі та руки. У підвалі тримали дві чи три доби з зав'язаними руками.

Тих, хто не погоджувався, били. Погрожували нам зброєю. Дали зрозуміти, що або туди (на передову – 24 канал), або нікуди взагалі – вас уб'ють і ніхто шукати не буде. Війна все спише, як кажуть, – пригадав загарбник. Саме тому він та всі решту, хто з ним були, погодились воювати. Їх кинули в 57 бригаду.