У пошуках мавзолея Леніна: У Зеленського здивували новою адресою переїзду Адміністрації президента

Адміністрація Президента розглядає можливість переїзду до Українського дому. Про це заявила прес-секретар президента Володимира Зеленського Юлія Мендель в коментарі ЗМІ, передають Патріоти України.

Мендель сказала, що АП хочуть перенести далі від центру і що "Український дім" під задані критерії не підходить. Однак пізніше вона підтвердила, що такий варіант дійсно розглядається.

Зазначимо, що "Український дім" знаходиться у двох кілометрах від Адміністрації президента.

Крім того, журналістка, співробітниця Музею історії міста Києва Катерина Липа написала в Facebook, що про плани переїзду АП до Українського дому співробітникам музею стало відомо випадково: "сьогодні приходили люди з архітектурного бюро 33BY, яке очевидно отримало замовлення на перепланування, фоткали вид з вікон. Говорили, що офіційне рішення буде за пару днів".

За її словами, Адміністрація Президента Зеленського хоче забрати собі "поверх Музею історії міста Києва та репетиційну базу ансамблю "Київські солісти", а ринок на нижніх поверхах залишити". А музей, нібито, планується кудись переселити.

"Ніякого "кудись", хоча б поверхово пристосованого під зберігання майже 300 тис. експонатів в місті просто немає", - підкреслила Липа. В архітектурному бюро сказали, що вони "надають консультації" і від коментарів відмовилися.

Довідка: мало хто знає про те, що спочатку Музей Леніна (нині - Український дім) хотіли спорудити в зовсім вже невідповідному для цього місці: на руїнах одного з перших храмів Київської Русі - Михайлівського Золотоверхого собору (його знесли при Сталіні, в кінці 1930-х років).

Цьому плану не судилося збутися завдяки сміливості людей, які відкрито проти нього протестували.

Народний архітектор України, професор Валентин Єжов розповів, що вони раділи, коли дізналися, що музей буде побудований в іншому місці. Але, дізнавшись, де саме, знову обурилися: як можна зрізати схил Володимирської гірки? Це ж історичне ядро міста. Там тоді був старовинний будинок губернатора, інші споруди.

"Володимирська гірка мала сформований вигляд, зміну його я вважав блюзнірством. За мої категоричні висловлювання мене викликали в ЦК Компартії України, свідчили проти, погрожували, називали мої виступи незрілими і навіть антипартійними. Але відступати я не збирався. Моя група заявила, що відмовляється від подальшої роботи над проектом Музею Леніна. І тоді це замовлення віддали групі Вадима Гопкало", - розповів Єжов.

Академік Михайло Криволапов, якому довелося займатися будівництвом і оформленням експозиції Музею Леніна, розповів про листи киян, які обурювалися тим, що зрізається Володимирська гірка.

"Люди писали, що музей (до речі, в народі його прозвали "скринею" - авт.) візуально задавить розташований навпроти шедевр архітектури - будівлю філармонії. На щастя, ці побоювання виявилися марними, група архітекторів Гопкало досить гармонійно вписала будівлю в навколишній ландшафт. Його будівництво зайняло чотири роки - з 1978 по 1982-й. Працювали у дві, а то і в три зміни", - розповів він.

Також Михайло Криволапов розповів, що йому найбільше сподобалось під час будівництва музею.

"Мабуть, епопея з гігантським монолітом білого мармуру вагою понад 100 тонн. З нього лауреат Шевченківської премії скульптор Валентин Борисенко витесав скульптуру Леніна, що стояла у вестибюлі музею. Дуже складно виявилося випиляти гігантський блок мармуру цілим шматком, не пошкодивши, витягти з землі, спустити з гір до залізниці і в цілості доставити з Уралу до Києва. Залучили найкращих фахівців. Коли моноліт випиляли, його тягли за допомогою найпотужнішої військової техніки. Лопалися товстелезні металеві троси. Але ми таки доставили мармур в цілості й схоронності. На початку 1990-х, коли музей закрили, скульптуру Леніна кудись вивезли. Думаю, її вже розпиляли, адже мармур-то першокласний", - поділився спогадами він.