В Україні триває електромагнітна війна: Експерти пояснили, хто в ній має перевагу

Для солдатів на фронті електромагнітний захист є таким же життєво важливим, як і повітря: невидимий, коли він є, і катастрофічний, коли його немає. У липні українські війська на півдні Донбасу дізналися про це на власному досвіді. Російські безпілотники раптово змінили частоту зі стандартних 700−1000 мегагерц на 400−500 мегагерц, засліпивши українські системи радіоелектронної боротьби. Безпілотники літали глибоко в тилу, відрізаючи підрозділи й роблячи шляхи постачання непрохідними. Десятки українських військових машин знищувалися щодня. Лише коли Україна зрозуміла, що відбувається, і через кілька тижнів отримала нові системи РЕБ, що працюють на частоті 500 мегагерц, ситуацію вдалося стабілізувати, пише The Economist, передають Патріоти України.

«Те, що ви бачите в Україні, — це електромагнітна маневрова війна в дії, — каже Томас Вітінгтон, співробітник аналітичного центру Rusi. — Так само як сухопутні війська постійно рухаються в пошуках височини або ключового переходу, так само рухаються й електронні війська. Оскільки глушилок стає більше і вони стають досконалішими, пошук захищених від перешкод безпілотників стає все більш нагальним».

Україна стала піонером у використанні безпілотників з видом від першої особи (fpv) для пошуку, переслідування і знищення ворожих цілей з високою точністю.

«Без належної підтримки безпілотників та радіоелектронної боротьби піхотний підрозділ протримається на полі бою лише кілька годин, — каже майор Дмитро Толстолужський, офіцер спеціалізованого технологічного підрозділу Міністерства оборони України. — Їхнє завдання — нейтралізувати безпілотники, боєприпаси, що блукають, і планерні бомби, які зараз домінують у небі».

Нова війна виявила вразливі місця в надзвичайно потужних, але громіздких російських системах РЕБ, які стали перешкодою в зоні досяжності безпілотників класу fpv. Вони були змушені відступити на 10−15 км від лінії фронту, що зменшило їхню ефективність. Тим часом Україна почала робити успіхи в розширенні власного потенціалу РЕБ, а місцеві виробники збільшили виробництво окопних систем РЕБ. Ярослав Філімонов, генеральний директор української компанії «Квертус», яка спеціалізується на виробництві протиповітряних систем, каже, що щомісячне виробництво підскочило зі 100 пристроїв на початку 2022 року до 1 000 у 2023 році, а зараз — до 5 000.

Принцип роботи фронтових глушилок нескладний: дешева металева коробка з антенами генерує електромагнітний шум для блокування сигналів пілотування або відеосигналів. Обидві сторони значною мірою покладаються на комерційно доступні китайські компоненти. Але за цим стоять технологічні перегони озброєнь, які постійно розвиваються, з високими ставками.

Захисники також повинні знати, де і коли зосередити свою увагу. Використання пристрою, який випромінює багато радіохвиль, не лише загрожує електронним братовбивством, але й робить користувача потенційною мішенню.

Найсучасніші російські безпілотники вже мають системи резервного пілотування. Вони можуть переходити від стандартної системи GPS до супутникової або інерціальної навігації, яка використовує гіроскопи й акселерометри для визначення реального положення безпілотника. Вони також можуть використовувати штучний інтелект (ШІ) або зв'язок з радіомаяками на землі для переміщення дронів до цілі або назад на базу. У такому випадку повний захист практично неможливий.

Новітніми викликами є автоматизація «останньої милі» і оптоволоконні дрони. Оптоволоконні дрони, які вперше побачили на полі бою навесні 2024 року, розмотують котушки з крихітним кабелем під час польоту, що ускладнює їхнє маневрування, але робить їх несприйнятливими до перешкод РЕБ. Оптоволоконні дрони часто очолюють атаки, спочатку націлюючись і знищуючи системи РЕБ, щоб інші радіокеровані дрони могли слідувати за ними. Обидві сторони перебувають в процесі нарощування цієї технології. Наразі більшість безпілотників все ще піддаються глушінню. І Україна все ще має перевагу в цьому питанні.