Варшава знала, у кого шукати технологічного партнерства: Українсько-польський ПТРК Pirat тепер може воювати вдень і вночі (відео)

Тепер у Польщі стверджують, що протитанкова система "Пірат" готова до виробництва. А впровадження нової системи підсвічування може вплинути на тактику застосування протитанкових підрозділів, оснащених "Піратом". Включно з можливістю оснащення "Піратом" роботизованих платформ.

Як саме працює CLU-P у різних режимах, польські виробники показали на відео:

Проєкт нового легкого протитанкового ракетного комплексу "Пірат" - один з напрямків співпраці між українським підприємством ДержККБ "Луч" та низкою польських компаній. Угоду щодо створення ПТРК Pirat для армії Польщі було укладено 23 липня 2014 року.

Проєкт легкого ПТРК Pirat реалізується польськими компаніями MESKO S.A., CRW Telesystem Mesko, Військовим технологічним університетом у співпраці з українським ДержККБ "Луч".

У рамках ініціативи Pirat українське ДержККБ "Луч" відповідає за проєкт ракети в цілому як носія, блок аеродинамічних рулів і автопілот

У свою чергу, CRW Telesystem-Mesko відповідає за гіроскопічно стабілізовану головку наведення, автопілот (у співпраці з ДержККБ "Луч") і всю оптоелектроніку, а MESKO – за боєголовку, двигуни і решту (у т.ч. ПУ).

За своїми показниками ракета від ПТРК "Пірат" наближена до можливостей ПТРК "Корсар", який прийнятий на озброєння ЗС України та постачається на експорт.

Проте в українському ПТРК "Корсар" застосована схема управління ракетою за допомогою лазерного променя, який світить у хвіст ракети Р-3. При цьому оператор має тримати ціль у прицілі до самого моменту влучення ракети.

Максимальна дальність стрільби в піхотному варіанті ПТРК "Пірат" складає 2500 м. Ракета обладнана бойовими частинами з трьома типами вагою 2,5 кг – кумулятивною, термобаричною і осколково-фугасною.

Сама ракета має масу 10 кг і калібр 107 мм, запускається з транспортно-пускового контейнера (ТПК) довжиною 1180 мм. Маса спорядженого ТПК з ракетою – 15 кг.

У Польщі заявляють, що ракету "Пірат" та систему її наведення, серед іншого, можна буде інтегрувати у різні бойові платформи (пілотовані та безпілотні, наприклад, як роботизована платформа ASBOP PERKUN, розроблена Telesystem-Mesko та ŁUKASIEWICZ-PIAP).

Крім того, можна розробити полегшений спеціальний денно-нічний приціл для оператора пускової установки, що полегшує наведення ракети на ціль, виділену лазером. Також згодом планується додати до CLU систему автоматичного супроводження цілей.