
Повідомляється, що Семен Могила відправився захищати країну від наступаючих на Київ військ Муравйова у 21-річному віці.
Підрозділу старшини вдалося захопити в полон кількох червоноармійців ще до початку бою на залізничній станції Крути під Черніговом.
"Після запеклого протистояння з 4-тисячною армією більшовиків Могила евакуював всіх поранених бійців своєї сотні. Навесні він приєднався до збройної антибільшовицької боротьби на Херсонщині, а у 1920 р. брав участь у Першому Зимовому поході", - йдеться у публікації.
Семен був схоплений лише в 1923 році, під час перетину польсько-радянського кордону. Розвідника допитували, керівництво радянських спецслужб примушувало його до співпраці, але Могила не зрадив присязі.
Українського воїна і патріота розстріляли у Харкові в ніч проти 23 березня 1924 року.

Як вказується в документах, Могила при "ретельному допиті" розповів НКВДистам, що після демобілізації в 1918 році служив при гетьманаті у старости під Києвом у якості скарбника. Після зміни влади Скоропадського, вже за Петлюри, повернувся в рідне місто Рівне (Глодоси) під Херсоном і був там арештований. Через півтора місяця вийшов на свободу з Єлисаветградської тюрми, коли місто зайняли війська Махна. Знову повернувся додому і зайнявся господарством, проте влітку 1919 року став на чолі повстанського загону, коли в цьому районі Радвлада зайнялася хлібною розверсткою. Зі своїми бійцями він прогнав радянські війська до міста Новоукраїнка, де приєднався до Махна, який готував наступ на білогвардійців та червоноармійців. Загін Могили здійснив успішні напади на підрозділи Червоної армії...
Далі в архівних документах розповідається, як Семен Могила продовжував збройну боротьбу за незалежність України та займався організацією повстанського руху.



Речник Держприкордонслужби Андрій Демченко розповів про ситуацію на українсько-білоруському кордоні станом на 24 травня. За його словами, наразі у прикордонних районах не фіксується переміщення техніки чи особового складу, також немає збільшення російс...
Попри попередження військового керівництва Німеччини про можливу загрозу з боку Росії, німці стали менше боятися прямого нападу РФ. Водночас більшість громадян не вірять, що Бундесвер зможе ефективно захистити країну у разі агресії. Про це свідчать рез...