Відрізав собі пальця, щоб вижити: Воїн ЗСУ 46 днів провів в оточенні та відбивав атаки окупантів

Боєць 22-ї бригади "Тихон" 46 днів пробув у ворожому оточенні. Захисник увесь цей час добував їжу, боєприпаси та ліквідовував окупантів. "Тихон" навіть сам відрізав собі пальця, щоб вижити. Весь цей час чоловік вів свій щоденник. Про це розповідає кореспондентка ТСН Маргарита Потапова, передають Патріоти України.

"Прошитий уламками, пошарпаний і скривавлений. Записник бійця, в якому описана хроніка війни без прикрас від першої особи. Найстрашніші події в житті командира бойової машини, які він записував в щоденник, щоб в разі його загибелі рідні дізнались справжню дату його смерті", - каже Маргарита Потапова.

Мати бійця Тетяна Гудім каже, що коли її син зник безвісти, вона постійно за нього молилась. Володимир Гудім на позивний "Тихон" єдиний вижив з 10 бійців, які були на позиції. В оточенні ворога він перебував 46 днів. Це була позиція неподалік Кліщіївки. Без їжі та води, два тижні він тримав її та вбивав росіян, які заскакували до нього в окоп.

Після того як відібрав рацію у вбитого окупанта вирішив самотужки вибиратись з оточення. Після поранення правої руки він все одно писав в щоденник - лівою.

"Я побачив, що у мене відірваний палець і посічена нога. Я його ножицями зрізав, щоб він не заважав перемотувати рану" - каже "Тихон".

Завдяки ворожій рації він знав - росіяни намагаються захопити територію навколо. Наші - її відбивають. І це протистояння тривало поки він був в оточенні - майже два місяці. У цей час рідні вже отримали офіційний лист від командування про зникнення Володимира. Але продовжували вірити, що він живий. Знайшло воїна ЗСУ українські бійці.

В армійські часи “Тихон” був танкістом. Коли потрапив у 22-у бригаду під час повномасштабного вторгнення росіян, став командиром бойової машини. На ділі ж виявися розвідником з вміннями виживати в надлюдських умовах.

У Володимира ампутована стопа лівої ноги, немає вказівного пальця на правій руці. За ці майже 2 пекельні місяці втратив два десятки кілограм і досі виснажений. На нього чекає довга реабілітація – рани мають загоїтись, як душевні, так і фізичні.

Зараз Тихон багато їсть солодкого і смаженого та чекає на черговий приїзд рідних. Обіцяє - він обов'язково відновиться, адже не може підвести маму, яка попри усе вірила в свого сина.